Алексієвич С. Останні свідки. Соло для дитячого голосу / Світлана Алексієвич; пер. з рос. Л. Лисенко. – Харків: Фоліо, 2020. – 252 с.

Книга вихідного дня #11

Продовжую знайомити вас з новою літературою, яка поповнила фонди Косівської центральної міської бібліотеки завдяки Українському Інституту Книги.

Пропоную вашій увазі книги Світлани Алексієвич — білоруської російськомовної письменниці та публіцистки українського походження з Івано-Франківська. Вона лауреатка багатьох міжнародних літературних премій та Нобелівської премії з літератури за 2015 рік.

Алексієвич С. Цинкові хлопчики / Світлана Алексієвич; пер. з рос. Дзвінки Торохтушко, Тетяни Комлик. – Харків: Фоліо, 2020. – 284 с.

Алексієвич С. Цинкові хлопчики / Світлана Алексієвич; пер. з рос. Дзвінки Торохтушко, Тетяни Комлик. – Харків: Фоліо, 2020. – 284 с.Книжка Світлана Алексієвич «Цинкові хлопчики» присвячена війні в Афганістані, коли десять років – з 1979-го і до 1989-го на чужій землі гинули наші військові. Правда про ту війну ретельно приховувалась: держава через засоби масової інформації розвернула пропаганду необхідності та успішності «надання міжнародної фінансової допомоги дружньому народові Афганістану.

В результаті Афганська війна довгий час залишалася невідомою, зовні гладкою, а головне – майже безкровною. Газети публікували статті про успішні військові операції радянських військ в Афганістані, де майже не було жертв серед нашого контингенту, а втрати противника, навпаки, значно перевищувались… Але все частіше стали привозити додому в домовинах, оббитих цинковою бляхою, загиблих хлопців, які нещодавно закінчили школу… Заглядати всередину труни не дозволялося, похорон не афішувався, і рідним навіть не повідомляли справжню причину смерті їхніх дітей… А хто повертався живим – той не міг знайти себе у мирному житті. Цієї війни наче не було. Були лише скалічені та мертві хлопчики. І не тільки тілом, але й душею.

Алексієвич С. Останні свідки. Соло для дитячого голосу / Світлана Алексієвич; пер. з рос. Л. Лисенко. – Харків: Фоліо, 2020. – 252 с.

Алексієвич С. Останні свідки. Соло для дитячого голосу / Світлана Алексієвич; пер. з рос. Л. Лисенко. – Харків: Фоліо, 2020. – 252 с.Маленькі розповіді маленьких дітей… Вони мимоволі стали свідками того, що відбувалося в роки Другої світової війни, і, напевно немає більш страшних спогадів. «Останні свідки» — це історії різних людей про епізоди їхнього дитинства, що прийшлося на 1941–1945 роки, історії хлопчиків і дівчаток, яким довелося подорослішати добре якщо в 12–14 років, а комусь і в п’ять або сім. На їхніх очах вбивали сусідів, друзів, батьків, братів і сестер, їм доводилося турбуватися про молодших дітей, які залишилися, вони намагалися вижити в концентраційних таборах, не померти з голоду…

Світлана Алексієвич брала інтерв’ю у безлічі людей, хто був дитиною в ті страшні роки, і книга ця – жахлива правда про ту війну, як її бачили діти. Діти, які раптово були позбавлені всього, що було таким звичним: будинку, тепла, батьків, їжі… Які не розуміли, за що вбили їхніх батьків, зруйнували їхній будинок… За що у них вкрали дитинство?..

Матеріал підготувала провідна бібліографиня Косівської центральної міської бібліотеки У. Книш.

Share

Comments are closed.

Архів публікацій