Майстер-клас з етнографом Богданом Петричуком

У мальовничому куточку Гуцульщині в селі Бабин проживає Богдан Петричук — етнограф, власник етно-музею гуцульських старожитностей.

Сюди завітали спеціалісти бібліотечної справи централізованої бібліотечної системи Косівської міської ради на майстер-клас по жіночому вбранні. Тут представлені експозиції гуцульського вбрання 100 років тому.

Здавна вишивка на Гуцульщині відзначалась багатоколірністю та різноманітною геометричною орнаментикою. Це виразно проявляється в декоруванні жіночих сорочок, особливо їх рукавів.

Заміжні жінки обов’язково покривали голову. Молодиці одягали, переважно, червону хустку. Святкові хустини були великого розміру, на 1,5 чи 2 метри, виготовлені з тонкої вовняної тканини у квітковий орнамент. Краї хусток викінчували шовковими тороками. Хустину складали у трикутник і загинали передній край на три пальці. Зав’язували на потилиці, а потім двома кінцями обвивали голову так, щоб шовкові довгі тороки опускались вниз, довкола обличчя.

Натомість, старші жінки зав’язували голову тканою переміткою домашнього виготовлення.

Перемітка — довгий, рушникоподібний головний убір з витканим геометричним візерунком “забором” на вузьких його кінцях. На Гуцульщині було поширеним і пов’язування комбінованим способом перемітки з хустиною.

На завершення Богдан Петричук розповів про етнічні особливості народного одягу Гуцульщини кінця ХІХ – початку ХХ ст..

Гуцульське народне жіноче вбрання можна окреслити як барвисте, багатошарове, пишно оздоблене різноманітними техніками вишивки, ткацтва, аплікаціями зі шкіри.

На згадку про цю подію було зроблено кілька світлин.

Share

Comments are closed.

Оголошення

При Косівській міській бібліотеці відкриваються безкоштовні курси режисури, кіно та журналістики, які будуть проводити Генкалюк Руслан — режисер-документаліст та Цуприк Діана — тележурналіст. Запрошуємо всіх бажаючих! Контактні телефони: 0967673966, 0979111824

Архів публікацій