Дмитро Пожоджук: «Зближається Великдень і мої писанки гріються на сонечку». Світлина Юрія Білака

Інформаційна довідка «Великдень просить на гостину»

Косівська центральна міська бібліотека

Великдень просить на гостину

Інформаційна довідка

Косів–2021

Великдень просить на гостину: інформаційна довідка / Косівська ЦМБ ; [ уклад. У. Книш]. – Косів, 2021. – 5 с.

Інформаційна довідка «Великдень просить на гостину» приурочена до одного з 12 найбільших християнських свят – Воскресіння Господнього, святковим елементам великоднього кошика та стравам, які готуються у наших українських родинах на Великдень.

Видання вміщає документальні джерела з фондів Косівської центральної міської бібліотеки.
Документи розміщені в алфавітному порядку за прізвищами авторів та назвами творів чи публікацій.
Видання адресоване учням, студентам, працівникам бібліотек, усім, хто вважає себе християнином та цікавиться історією і традиціями святкування Воскресіння Господнього.

Укладач : У. Книш – провідний бібліограф Косівської ЦМБ

Великдень або Пасху в усьому світі святкують навесні, після найбільшого в році Великого посту, що триває в цілому більше 40 днів. Весна – прекрасний період для святкування Пасхи, природа в цей час змінюється і перероджується. Світловий день збільшується, настрій поліпшується, з’являється все більше енергії для нових звершень.

Для тих, хто дотримується Великого посту, це свято є ще величнішим і більш значущим, оскільки Великдень є Воскресінням, святом духовного відродження людства та очищення від гріха. Символічно, напередодні Великодня в суботу, або ж уже і в саму святкову Неділю відбувається освячення їжі, яка буде присутня на великодньому столі.

Великодні страви – це освячені в церкві страви, які споживали під час великоднього родинного сніданку. Святили здебільшого страви, яких у період посту не вживали у їжу: шинку, ковбасу, сир, масло, яйця тощо. Особливе значення мали яйця: зварені і очищені від шкаралупи, одноколірні крашанки та розписані писанки. Недарма в народі Великдень лагідно звали «червоним яєчком».

Обов’язковими були і залишаються гіркі зела (наприклад хрін), який подають до великоднього столу на згадку про гіркість Христових страстей. Подекуди святять і заправлені хроном бурячки. Та головною окрасою свяченого все ж таки є паска.

У великодньому кошику обов’язково повинні бути такі святкові елементи:

  • паска – символ Воскресіння. Це священний (ангельський) хліб, що символізує також духовну поживу;
  • яйця – основа всього, символ Всесвіту, духовної повноти, достатку, руху;
  • крашанки – символізують цілісність;
  • масло та сир – молочні продукти, що символізують зв’язок людей та Ісуса Христа. Як дитина дістає з молоком матері життя, силу та енергію, так і християни збагачуються від Ісуса священною енергією;
  • шинка та ковбаса – символізують годоване теля, яке звелів зарізати батько після повернення додому блудного сина. Це символ прощення;
  • сіль – символ тієї гіркоти, яку має пізнати кожен християнин, очищуючись від гріхів;
  • хрін – символ сили та здоров’я. Він символізує міцне коріння, яке дає віра у воскресіння;
  • свічка – символізує світло та Божу благодать.

Кошик прикрашають миртою, шпарагусом або барвінком – вічнозеленими рослинами, які є символом безсмертя та вічного життя. Обов’язковий елемент – вишитий рушничок, який треба вишити власноруч. Бо кожна господиня, що вишиває рушничок, творить своїй родині добру долю на довгі роки життя.

У різних містах та селах України розговляються по-різному. Але найдавнішим етнограф Олекса Воропай вважає такий звичай — перед великодньою трапезою господар обходив тричі навколо столу з мискою, наповненою освяченою в церкві їжею. Він ставав перед образами, розрізав на тарілці кілька освячених яєць і кінчиком ножа або ложкою підносив до рота кожного члена сім’ї.

Дмитро Пожоджук: «Зближається Великдень і мої писанки гріються на сонечку». Світлина Юрія Білака
Дмитро Пожоджук: «Зближається Великдень і мої писанки гріються на сонечку». Світлина Юрія Білака

У Великодню неділю, після святкового Богослужіння, родина збирається за стіл. Традиційно, святкування Великодня в Україні не обходиться без хорошого застілля, яке супроводжується попереднім приготуванням різноманітних страв та наїдків. Саме застілля прийнято починати з освячених напередодні продуктів, що були у Великодньому кошику.

На пасхальному столі завжди красується безліч смачних страв. Всі вони апетитні, жирненькі, дбайливо прикрашені свіжою весняною зеленню.

На чолі столу урочисто піднімається паска, навколо якої розташувалися пасхальні яйця. Обов’язково стояли холодець, сальтисон. Невід’ємною частиною великоднього святкування є м’ясні страви: бужені чи копчені домашні ковбаси найвищих ґатунків, паштети, рулети та інші вироби з м’яса.
На Великдень не прийнято було подавати гарячі страви. Господиня йшла на всеношну, а заздалегідь приготовлені страви вже чекали її повернення.

Сучасне Великоднє святкування передбачає наявність на столі різноманітних салатів та закусок. Ну і який же Великдень без смачної випічки. Пляцки, торти, рогалики, тістечка, маківники,  медівники, сирники – тут уже кожен вибирає те, що кому до вподоби і в кого на що фантазії вистачить.

Ви любите і цінуєте українські традиції? Якщо так, то приготуйте на Великдень одну з обов’язкових великодніх страв української кухні. В цьому вам допоможуть книги та періодичні видання з фондів нашої бібліотеки.

ЛІТЕРАТУРА:

  • Азбука домашнього господарювання / упоряд. Д. Волозарет. – Київ: Техніка, 2012. – 374 с.
  • Великдень // Артюх Л. Звичаї українців у народному календарі / Л.Артюх. – Київ: Балтія-Друк, 2012. – С. 100-121
  • Воропай О. Звичаї нашого народу: народньо-календарні звичаї / О. Воропай. – Київ: Пульсари, 2012. – 632 с.
  • Григорук А. Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість / А. Григорук. – Львів, 2020. – С. 53-61
  • Кухня Гуцульщини // Гуцули і Гуцульщина. – 2010. — № 1. – С. 68-69
  • Лисенко Л. Паска / Л. Лисенко // Жінка. – 2015. — № 3. – С. 25
  • Орел Л. Українська родина: обряди і традиції / Л. Орел, — Київ, 2015. – С. 476-479
  • Поради молодій господині / за ред. А. Пінкової. – Київ, 2018. – 192 с.
  • Про смачні страви і гарні справи / упоряд. Г. Добош. – Івано-Франківськ, 2012. – 144 с.
  • Сурначова Г. Поради на будень і свято / Г. Сурначова. – Київ, 2012. – 320 с.
  • Цвек Д. Солодке печиво / Д. Цвек. – Львів, 2008. – 126 с.
Share

Comments are closed.

Оголошення

При Косівській міській бібліотеці відкриваються безкоштовні курси режисури, кіно та журналістики, які будуть проводити Генкалюк Руслан — режисер-документаліст та Цуприк Діана — тележурналіст. Запрошуємо всіх бажаючих! Контактні телефони: 0967673966, 0979111824

Архів публікацій