Наші земляки – лауреати Національної премії імені Т.Г.Шевченка

Ганна Василащук

(1924-2004), ткаля

Ганна Василащук

Народилася у селі Шешорах у селянській родині Василя та Людвіги Братівників. Упродовж свого яскравого життя вона була учасницею усіх культурних заходів у сільському клубі. Але її талант ніби причаївся, щоб вже у зрілому віці проявитися у ткацтві. Сама творила узори і придумувала їм назви. Передати поетичні строфи мовою кольорів та орнаментів – новий і цікавий напрям у мистецтві.

Наближався Шевченківський ювілей. Ганна Василівна вирішила вшанувати улюбленого поета рушниками під назвою “Вінок Кобзареві”, у який барвами і їх відтінками зуміла передати головний зміст безсмертних поезій великого Тараса, їхню образність, розмаїтість.

З рушників гуцульської ткалі, присвячених Кобзареві, було створено виставку у Державному музеї Т.Г.Шевченка в Києві.

Ганна Василівна здобула Шевченківську премію у 1968р. і стала першою із десяти наших краян-лауреатів.

Віра Вовк

(Селянська), (1926), поет, прозаїк, драматург, перекладач

Віра Вовк

Народилася у Бориславі, але батько Віри, Остап, походив з Тюдова, деякий час родина жила у Кутах. Пізніше Віра згадувала: “Це було вже в Кутах, над Черемошем, не в Бориславі. Мій батько мав уже при Косівській вулиці свою канцелярію, і до нього приходили з гір дядьки з мащеним волоссям і пахучими кептарями зарадитиси…”.

Навчалася Віра Вовк у Німеччині, вищу освіту здобула в університеті у Ріо-де-Женейро. Стала доктором філософії, професором, завідувачем кафедри порівняльного літературознавства.

Вона пише українською, німецькою, португальською мовами. У 1959р. в Бразилії видала “Антологію української літератури”.У 1960-х двічі приїжджала в Україну, видала низку поетичних збірок, стала лауреатом літературних премій багатьох країн, а звання лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка одержала в 2008 році, за “Поезії” – 2000; “Проза” – 2001; “Спогади” – 2003; “Сьома печать” – 2005; “Роман зілля” – 2007.

В одному інтерв’ю Віра Вовк сказала, що вважає своїм “найбільшим завданням поза Україною – плекання і поширювання нашої культури”. І це завдання вона виконує достойно, як виконали його усі наші краяни – лауреати Національної премії України ім. Тараса Григоровича Шевченка.

Василь Гарасим’юк

(1956), поет

Василь Гарасим’юк

Народився у Караганді, де відбували заслання його батьки. Дитинство його проходило в Прокураві, куди його родина повернулася після заслання. Вірші почав писати у початкових класах. З легкої руки редактора газети “Радянська Гуцульщина” Олександра Бартоша Василеві вірші часто друкували у районній газеті. Але до своєї першої збірки В.Гарасим’юк ішов ще 10 літ. І це був добрий знак долі, бо на навчання до Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка він прийшов уже сформованим молодим поетом.

Вірші В.Гарасим’юка насичені карпатським колоритом, вони і досі пахнуть смерекою і чебрецем.

У березні 2003 року Василеві Гарасим’юку присвоєно Національну премію України ім. Т.Г.Шевченка за збірку віршів “Поет у повітрі”. Слово В.Гарасим’юка не просто виважене й вивірене. Воно заряджене особливою енергетикою, що здатна проникати у найпотаємніші глибини нашого єства і вивертати навиворіт наші душі, повертати їх до повнокровного життя.

Роман Іваничук

(1927), письменник, літератор

Роман Іваничук

Народився в селі Трачі. Як літератор Іваничук виховувався в атмосфері новелістичної школи Стефаника, яким захоплювався ще його батько, простий сільський учитель, перший його літературний критик і наставник.

Популярність прийшла до Іваничука після появи у 1968 році історичного роману “Мальви”, який був офіційно заборонений, вилучений із бібліотек і повернувся до читача через роки. Проте ім’я автора роману читачі запам’ятали і кожного його нового твору очікували з нетерпінням і хвилюванням.

Історія у творах Р.Іваничука – це велетенський у часі простір людського життя, об’єднаний в один цикл, в один великий роман про рідну землю і її народ.

Упродовж майже півстоліття творчої діяльності письменника вийшло близько 60 книг, 16 історичних романів.

За романи “Вода з каменем” і “Четвертий вимір” Р.Іваничук був удостоєний Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1985). У 2009р. письменнику присвоєно звання “Герой України” із врученням ордена Держави.

Василь Лукашко

(1935-2008), різьбяр

Василь Лукашко

Народився в селі Смодній у селянській сім’ї.

Після закінчення школи пішов вчитися до відомого майстра-різьбяра Миколи Гавриша, а вже з 1978р. почав працювати у творчій бригаді ВХО “Гуцульщина” під керівництвом головного художника В.О.Шевчука, куди входили кращі різьбярі, столяри, килимарі. Це їхніми талановитими руками при оформленні обласного музичного-драматичного театру вдало поєднано різні матеріали: дерево, кераміку, скло, а кожен твір дарує естетичну насолоду і має мистецьку цінність.

Тарас Мельничук

(1938-1995), поет, політв’язень

Тарас Мельничук

Народився в селі Уторопах. Мав від природи яскравий, самобутній і щедрий талант.

Т.Мельничук – автор поетичних книжок “Несімо любов планеті”, “Із-за грат”, “Князь роси”, “Строфи з Голгофи”, “Чага”, численних добірок віршів у журналах, альманахах, колективних збірках газетах.
Життєвий шлях Тараса був важким і тернистим.

Поет мав достатньо можливостей щоб створити для себе легке життя. Але він мав ще й талант, а талант бог дає людині для того щоб вона поділилася ним з іншими.

За назвою збірки поезії “Князь роси”, відзначеної Шевченківською премією (1992), поета часто теж називали. У цій чисті росі вічно випромінюватиметься сонце бентежної душі великого Князя української поезії.

Дмитро Павличко

(1929), поет, перекладач, літературознавець

Дмитро Павличко

Народився у селі Стопчатові. Майбутній поет готував себе до наукової праці на літературній ниві. Поезія перемогла однак не знищила інтересу до літературознавства і критики.

Дмитро Павличко – поет тематично розлогий, майстер чи не всіх поетичних жанрів. Він дав нашій літературі блискучі зразки поеми, притчі, балади, рубаїв, короткого вірша, різних форм ліричної і філософської поезії. Чимало його віршів покладено на музику відомих композиторів.

Д.Павличко – лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1977) за книгу поезії “Любов і ненависть”. Його перекладацьку діяльність також відзначено багатьма літературними преміями.
2004 року Дмитро Павличко одержав найвищу нагороду – ” Герой України”.

Федір Погребенник

(1929-2000), відомий український літературознавець, фольклорист, культуролог

Федір Погребенник

Народився в багатодітній сім’ї в селі Рожнові.

Після здобуття середньої освіти продовжив навчання у Чернівецькому державному університеті, на філологічному факультеті, який успішно закінчив 1953 року. З 1959р. працював в інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР у Києві.

Федір Петрович – автор понад 1300 наукових публікацій у галузі літературознавства, фольклористики, журналістики, зв’язків української культури зі світом тощо. Підготував численні видання літературної класики – твори І.Франка у 50-ти томах (за цю роботу одержав Національну премію ім. Т.Г.Шевченка в 1988р.), Г.Хоткевича, О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Черемшини та ін. Автор монографій, присвячених творчості Л. Мартовича, О.Маковея, В.Стефаника, українським пісням і думам.

Ф.Погребенник – автор розділів академічних історій української літератури та літературної критики численних енциклопедичних статей (УРЕ), УРЕС. Шевченківського і літературознавчого словників, дослідник українського письменства у діаспорі. Залюблений у фольклор, досліджував, публікував і пропагував його на радіо. Як колекціонер влаштував виставки раритетних видань, авторські передачі. Ім’я Федора Петровича Погребенника присвоєно школі у його рідному селі Рожнові.

Марія Стеф’юк

(1948), оперна співачка, народна артистка України, Народна артистка СРСР, Герой України

Марія Стеф’юк

Народилася у селі Рожнові.

Закінчивши в 1972 році вокальний факультет Державної консерваторії ім. П.Чайковського, назавжди зробила свій вибір – обрала оперний спів.

Вона прийшла до уславленої Київської опери, коли там на повну силу творили такі видатні майстри як: Євгенія Мірошниченко, Белла Руденко, Гізела Ципола.

Марія Стеф’юк була другою українською співачкою після Соломії Крушельницької, яка не стажувалася, а з величезним успіхом співала у міланському “Ла Скала” (1991р.) в опері Мусорського “Сорочинський ярмарок”.

За виконання головних партій в операх “Царева наречена” М.Римського-Корсакова, “Риголетто” Джузеппе Верді в 1998р. їй присвоєно Державну премію ім. Т.Г.Шевченка. За заслуги перед Батьківщиною у 2003 році нагороджено орденом княгині Ольги.

Володимир Шевчук

(1939-2009), художник, графік, інтер’єрник

Володимир Шевчук

Народився в селі Зеленому Гаю Заліщицького району на Тернопільщині, але Косів став для нього рідним з 1955р. – з часу вступу до Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва. Рисунок та живопис у той час викладали відомі українські художники Є.Я.Сагайдачний, М.Р.Варення, Я.О.Очеретько та В.О.Лебедєв. Володимир працював у творчій групі Косівської фабрики “Гуцульщина”. Згодом навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, а після його закінчення знову повернувся до Косова на фабрику “Гуцульщина”, де згодом став головним художником. Володимир Олексійович упродовж 20-ти років очолював групу ВХО “Гуцульщина”.

Творчість художника є багатогранною. Він є автором проекту тематичного гобелену “Червоні маки” для залу урочистих подій у м. Косові.

Важливе місце у творчій діяльності В.Шевчука займає інтер’єрне оформлення громадських споруд: кафе, магазинів, ресторанів у містах Львові, Києві, Москві.

На особливу увагу заслуговує оформлення інтер’єру музично-драматичного театру ім. І.Франка в м. Івано-Франківську. До виконання цих робіт був залучений косівський різьбяр Василь Лукашко та інші.

У 1982 році Володимир Олексійович Шевчук і Василь Миколайович Лукашко у числі авторів і виконавців оформлення інтер’єру Івано-Франківського театру ім. І.Франка були удостоєні державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

Share

Comments are closed.

Оголошення

При Косівській міській бібліотеці відкриваються безкоштовні курси режисури, кіно та журналістики, які будуть проводити Генкалюк Руслан — режисер-документаліст та Цуприк Діана — тележурналіст. Запрошуємо всіх бажаючих! Контактні телефони: 0967673966, 0979111824

Архів публікацій