Літературно-музичний вечір «Живи та міцній, Українська державо!»

До 20-річчя Незалежності України.

(Святково оформлена літературно-мистецька світлиця Косівської ЦРБ. Атрибути української національної символіки та вишиті рушники прикрашають зал. На передньому плані книжкова виставка «Україна крокує в майбутнє», на якій представлені друковані видання та фотоілюстрації історичних подій. Ведучі одягнені в українські вишиті національні костюми).

Ведучий:
День 24 серпня увійшов в історію нашої держави знаменною датою. 20 років тому народилася нова держава – Незалежна Україна.

(Звучить Гімн України «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського, музику Михайла Вербицького).

Ведуча:

Святковий день – двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам’ятайте, люди, світлий день!
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
Щоб славу України відродить.
Щоб дружно жити, в радості і згоді,
Ми України сестри і брати.

(Звучить пісня на слова Анатолія Камінчука та музику Володимира Костенка-Київського «Є така країна Україна»).

Ведучий:
У 1991 році мільйони людей у всьому світі дізналися, що на карті Європи з’явилася велика, але досі мало кому відома країна, ім’я якій – Україна.

Ведуча:

Моя Вкраїно! Болями і кров’ю
Платила дань за свою волю завжди.
Із вірою, надією, любов’ю
Шукала шлях омріяний до правди.
Вінок терновий, плетений віками,
Носила гордо, власні сльози втерши.
Все йшла до слави битими стежками,
А розцвітала кожен раз уперше.
(Любов Пушко «Моя Вкраїно!»)

Ведучий:
У родині людства неповторний кожен народ, та все ж доля українського народу належить до найбільш вражаючих в історії.

Ведуча:
Український народ з покон віків боровся за свою незалежність. Це народ, який має давню історію, культуру й благодатну землю.

Ведучий:

Щаслива країна,
Моя Україна,
Ти прагнула волі вже безліч століть,
І ворог приходив,
Одягнений в зброю,
Та Київ величний так само стоїть.
Великий народе!
Могутня країна,
Не згасне ніколи свободи вогонь,
І пісня твоя,
Не втихаючи, лине
Про славу і щастя, про мир і любов!
(Марія Сулименко «Про Україну»).

(Звучить пісня на слова і музику Володимира Івасюка «Батьківщино моя»).

Ведуча:
Україна за розмірами своєї території займає перше місце в Європі, це найбільша європейська держава. Географічний центр Європи знаходиться на українській території, у Закарпатті. Українські землі простягаються від Карпатських гір до Чорного моря.

Ведучий:

Від синіх гір старих Карпат
До моря Чорного в низині
Лежить земля – це Божий дар.
Це рідна ненька Україна.
Тут беркут висне в небесах
В прекрасну сонця літню днину,
Де завжди вишні у садах
І мальви шепчуть: «Україна!»
Козацьку славу із Дніпром
Єднали крила тут орлині.
Покрилось все глибоким сном –
То сива доля України.

І прохолода із криниць,
Джерельний потік з полонини –
Це пам’ять зранених сердець,
Для них молитва – Україна!
Тут неба далі і блакить
І золото – в кожній зернині.
Цнота волошками манить –
Це серце, серце України!
(Ярослав Мостовий «Серце України»).

Ведуча:
Рідна Україно! Яка ти близька і дорога усім нам. Ми милуємося твоєю неповторною красою і радіємо за тебе. Великий син українського народу – Тарас Григорович Шевченко так мальовничо описав красу неньки-України.

Ведучий:

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть…
(Т.Г. Шевченко «Садок вишневий коло хати»).

(Звучить пісня на слова Любомира Кліща і музику Богдана Шиптура «Моя Україна – квітуча земля»).

Ведуча:
Україна – рідна ненька, наша Батьківщина. За всю історію свого існування вона дала світові багато синів і дочок. Кожна мати славиться своїми дітьми, а Україна-мати – великими українцями і видатними українками.

Ведучий:
Відомий вчений, професор, доктор наук Степан Геник видав книги «150 великих українців» та «150 видатних українок», в яких розміщений багатий біографічний матеріал з життя відомих українців, кожен з яких мав вплив на завоювання нашої державності, на розвиток боротьби за незалежність і на піднесення національної гідності.

Ведуча:
Український поет Василь Симоненко писав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Ведучий:

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
(В. Симоненко «Україні»).

Ведуча:
Українці пишаються тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні могутності й слави, мала легендарних героїв, мужньо долала найважчі випробування. І потім відроджувалась, виростала з руїн, виховувала нові покоління, закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ворогів.

Ведучий:
Ось як висловлювались відомі українські поети про Україну.

Ведуча:
Григорій Сковорода: «Кожному мила своя сторона».

Ведучий:

Тарас Шевченко: «Свою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте.
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть».

Ведуча:
Леся Українка: «До тебе, Україно, наша бездольная мати
Струна моя перша озветься».

Ведучий:
Олександр Олесь: «Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна,
Пісень і волі сторона» .

Ведуча:
В. Еллан-Блакитний: «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі».

Ведучий:
Василь Симоненко: «Україно! Ти для мене диво!»

Ведуча:
Ліна Костенко: «Шматок землі, ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас».

(Звучить пісня на слова Миколи Луківа та музику А. Сердюка «Моя Україна»).

Ведучий:
Багатьох українців розкидала доля по світу у різні часи: вкінці ХІХ століття під час перших переселень українців до Канади, після ІІ світової війни, вкінці ХХ століття… Українська діаспора за рубежем багаточисельна, яка сприяє розвитку української культури і літератури за межами нашої держави, а також живе проблемами і болями сучасної України.

Ведуча:

Пройде час – я назад повернусь,
І немає де правду нам діти.
Часто, часто я бачу у снах,
Руки матері і свої діти.
Хоч і тепла чужа сторона
І красива і гарна країна.
Та ріднішої в світі нема,
Ніж моя дорога Україна.
(Галина Коризма «Повернусь»).

(Звучить пісня на слова Ірини Яцури та музику Мирона Борищака «В Україну вертайся»).

Ведучий:
Україна – молода незалежна держава. Україна – країна майбутнього.

Ведуча:
24 серпня 1991 року назавжди залишиться в історії України величним, святковим днем.

Ведучий:

Я мушу вмерти сьогодні –
Серце радощі рвуть!
Україна виходить з безодні,
Дзвони гудуть великодні,
Об’являється Божа могуть.
Прапор вносять до залу
Синьо-жовтий! Імперія – в шок!
І сходить із п’єдесталу,
Згубивши кепку злинялу,
Ненависті й зла божок.

Розпалися пута нестерпні,
Правда, як сонце, зійшла…
І писав я слова безсмертні…
А було це в суботу, у серпні,
Двадцять четвертого числа.
(Д. Павличко «24 серпня 1991»).

Ведуча:
Українська нація росте і розвивається, хоч як їй важко жити, і це додає всім надії й віри, що доля народу зміниться на краще.

Ведучий:
Побажаймо нашій молодій незалежній державі світлого майбутнього, миру, добра, економічної стабільності та процвітання. Молімо Господа за неї.

Ведуча:

Владико світових безодень,
Що бачиш вічне і земне,
Прийми під свій покров Господень
Мою державу і мене.
Зміцни даровану тобою
Мою жадобу житія,
Не дай, щоб стала знов рабою
Моя земля і кров моя.
І не дозволь нам зледащіти
В добрі, при хлібі та вині,
Дай увійти в Твої завіти
Моїй державі і мені
(Д. Павличко «Молитва за Україну»)

(Звучить пісня на слова Іллі Бердника та музику Володимира Костенко-Київського «Україна»).

Підготувала завідувач відділу обслуговування Косівської ЦРБ Балагурак І.Й.

Share

Comments are closed.

Оголошення

При Косівській міській бібліотеці відкриваються безкоштовні курси режисури, кіно та журналістики, які будуть проводити Генкалюк Руслан — режисер-документаліст та Цуприк Діана — тележурналіст. Запрошуємо всіх бажаючих! Контактні телефони: 0967673966, 0979111824

Архів публікацій