Пізнай Косівщину — свій рідний край

Про Косівщину і Гуцульщину видано силу-силенну книжок, але такої ще не було. Йдеться про прекрасно с формлену монографію «Національний природний парк «Гуцульщина» (Львів–Косів: НВФ «Карти і Атласи», 2013.- 408 с). Це своєрідний творчий підсумок діяльності НПП «Гуцульщина» за відносно короткий період існування структури, в доцільності функціонування якої періодично виказують сумніви, скажемо так, діячі загумінкового типу мислення з претензіями на велич самих себе.

Робота будь-якої наукової установи, особливо у людей до такої сфери непричетних, завжди (на жаль!) здається марнотратною і навіть непотрібною. Але щоб просто зібрати вже відому інформацію, систематизувати її, «розклавши по поличках» і видати окремою книгою — це непосильна праця не лише для ентузіаста, але й немалого колективу. А якщо необхідно обійти метр за метром величезні території, описавши буквально кожну травинку і комашку — уявляєте, яка це праця?! Я подивований, що майже все це зроблено, а головне — видано у доступному для зацікавлених вигляді: такі книги пишуть не на десятиліття, а на віки!

Не подумайте, що автор «співає дифірамби» на адресу тих, від кого залежний фінансово чи якимсь іншим чином: в НПП «Гуцульщина» ні я, ні хтось із моєї родини ніколи не працював і, правду кажучи, донедавна навіть не уявляв чітко, чим там займаються. Але як писав відомий поет: «…заговори, щоб я тебе побачив…» — взявши до рук названу монографію, зрозумів: робота ведеться плідна, корисна і вкрай необхідна.

Почну з того, що маючи біологічну освіту і вважаючи себе обізнаним з різноманіттям оточуючого довкілля на Гуцульщині, я з подивом відкрив для себе цілу низку живих організмів, про існування яких на наших теренах навіть не підозрював. Завдяки прекрасним ілюстраціям кожен має можливість все це пізнати й оцінити, на якій благодатній землі маємо честь жити, і як багато потрібно докласти зусиль, здійснивши внутрішню «культурну революцію» в душах і серцях, аби все це і зберегти, і примножити для прийдешніх поколінь!

І хоча НПП «Гуцульщина» територіально не охоплює всю Косівщину, науковці установи (до їх честі) не стали «варитися у власному соку», а провели і проводять далі спостереження й поза межами їх «підвідомчої території», акцентуючи увагу на цікавих та важливих для охорони об’єктах — біологічних, геологічних, культурних і т.д.

Перелічити все, про що йдеться в монографії, у короткій замітці неможливо: книга містить 11 розділів та 12 додатків буквально про все, і якщо коротко охарактеризувати її — то це своєрідна енциклопедія Косівщини, яка буде корисною і школяреві, і студентові, і сивочолому академікові — адже людини, яка знає все, ніде нема. Саме для того людство, кілька тисяч років тому, придумало книгу як спосіб надійної фіксації інформації, котру можна передати з покоління в покоління.

«НПП «Гуцульщина» вийшла невеликим накладом (650 примірників) й слід подбати, щоб вона потрапила до кожної бібліотеки району (особливо шкільної), за рахунок чого коло зацікавлених у здобутті інформації про фізико-географічні умови Косівщини, рослинний і тваринний світ, природні ландшафти, стан довкілля, рекреаційні ресурси, історико-археологічну спадщину краю зможе віднайти у цій з любов’ю змакетованій книзі, виданій за редакцією В.В.Пророчука, Ю.П.Стефурака, В.П.Брусака і Л.М.Держипільського.

Василь Гуменюк,
старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук.

Share