Пропозиції клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка

Обговоривши стан дослідження і вивчення Гуцульщинознавства, краєзнавства, пелипейкознавства, клуб інтелігенції імені Ігоря Пелипейка пропонує наступне.

В умовах російсько-української війни, підступної кремлівської пропаганди найголовнішим завданням інтелігенції, зокрема педагогів, батьків, громадськості, є національно-патріотичне виховання дітей, молоді і всього населення. Необхідно домагатись здійснення системи виховання в учнів і студентів ідентичності українця, громадянина-патріота України, опираючись на національні корені, починаючи з батьківського порога. А саме:

1. Починаючи з 2015/2016 навчального року, в кожному навчальному закладі району за рахунок варіативної складової навчального плану запровадити вивчення Гуцульщинознавства, а це — знання історії Гуцульщини в контексті історії України, природи, господарства, народного мистецтва, фольклору, звичаїв, традицій краю.

У 2–4 класах використовувати одну годину на тиждень (посібник за редакцією П.Лосюка і А.Григорук «Моя Гуцульщина. Уроки гуцульщинознавства в початкових класах»).

У 5–11 класах гуцульщинознавство вивчати на уроках навчальних предметів, де воно органічно вплітається до матеріалу теми уроку, на факультативних заняттях, курсах за вибором, в позакласній і позашкільній роботі.

Важливо, щоб у підготовці і проведенні годин класного керівника, інших позаурочних заходів учні брали активну участь. Патріотизм, як любов до Батьківщини, завжди діяльний. Патріот не той, хто говорить гучні слова про Україну, а той, хто своєю діяльністю підтверджує вірність Україні.

Отже, альтернативи гуцульщинознавству в системі національно-патріотичного виховання дітей і молоді немає. Та ще й маючи можливість використовувати багате навчально-методичне забезпечення (посібники авторів і упорядників І.Пелипейка — «Плай», «Флояра», «Мій рідний край. Природа, населення, господарство Гуцульщини», «Гуцульщина в літературі»; П.Лосюка — «Гуцульщинознавство в українській національній школі», «Хрестоматія з гуцульщинознавства», «Регіональний етнографічний компонент у сучасній школі»; В.Грабовецького — «Історія Гуцульщини»; П.Лосюка і А.Григорук — «Люблю тебе, Гуцульщино!», «Ростимо юних патріотів України»).

2. Особливу увагу необхідно приділити військово-патріотичному вихованню як складовій національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Російська агресія проти України показала, наскільки необхідна допризовна підготовка юнаків і що армія потребує підготовленого резерву.

Відділу освіти і керівникам навчальних закладів з допомогою райвійськкомату необхідно зміцнювати навчально-технічну базу з вивчення предмета «Захист Вітчизни», повернути школі забрані раніше навчальні автомати та малокаліберні гвинтівки.

3. Міським, селищним і сільським радам у своїх населених пунктах координувати діяльність начальних, медичних, культосвітніх закладів, інтелігенції, осередків політичних партій, громадських організацій у національно-патріотичному вихованні жителів району, щоб не було випадків ухилення від призову, брати активну участь у волонтерському русі і надавати благодійну допомогу бійцям АТО, які захищають цілісність і суверенітет України, ризикуючи своїм життям.

4. Косівській районній державній адміністрації рекомендуємо розглянути на засіданні колегії питання національно-патріотичного виховання та підготовки і видання книги-альбому «Косівщина».

«Гуцульський край», №20, 15.05.2015 року

Share