Засідання круглого столу Клубу інтелігенції ім. І.А. Пелипейка і громадських слухань жителів Косівщини від 28.01.2015 року

На порядку денному:
про присвоєння Косівській гімназії-інтернату імені Ігоря Аполлоновича Пелипейка.

Засідання розпочала голова зборів Лесевич Оксана Дмитрівна — завідувач методичного кабінету відділу освіти Косівської РДА.

Закон про місцеве самоврядування України визначає, що одним із механізмів участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є громадські слухання. Ст. 13 цього Закону визначає, що територіальна громада має право проводити громадські слухання у присутності депутатів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Громадське слухання «У вінок пам’яті І.А. Пелипейка» — на звернення дирекції Косівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа першого ступеня гімназія-інтернат» про присвоєння закладові імені відомого далеко за межами Гуцульщини педагога, краєзнавця і громадського діяча, заслуженого працівника освіти Ігоря Пелипейка.

Попередньо прохання педколективу гімназії одностайно підтримали депутати профільної комісії і члени президії Косівської районної ради. Сьогоднішнє слухання стане заключним етапом перед внесенням цього питання на розгляд сесії.

До слова запросили Григорук Аделю Григорівну — літературного критика, літературознавця, старшого наукового співробітника науково-дослідницької лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство» Академії педагогічних наук України, заслуженого працівника освіти України, автора наукових праць з питань української літератури і мистецтва, етнографіки, редактора газети «Освітянський вісник», члена Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, координатора Клубу інтелігенції ім. І.А. Пелипейка.

Аделя Григорівна доповіла про науково-педагогічну спадщину І.А. Пелипейка. У видавництві «Писаний камінь» (м. Косів) у 2010 році побачила світ книга за редакцією Аделі Григорук «Духовні скарби Ігоря Пелипейка». Про Ігоря Аполоновича Пелипейка як дослідника Гуцульщини і людину не можна говорити одночасно. Як і його науково-дослідницька спадщина, що вмістила в себе найрізноплановіші розвідки з історії рідного краю, літератури, мистецтва, фольклору, етнографії, так і особисте життя його не вміщується в якийсь один чітко визначений контур.

Найперше, що кидалося у вічі в цій непересічній людині — це громадська й моральна позиція: переконливість українця-патріота у невід’ємному праві на суверенність власної держави й несхитність і послідовність кожної миті у своєму власному житті відстоювати цю переконаність. Керований невситимою допитливістю дослідника, він завзято, як юнак, у далеко вже не молодечому віці піднімався на Карпатські вершини, він досконало знав говірку кожного гуцульського села, хоча родом був із зовсім іншого краю, тонко розумівся на особливостях унікальних місцевих ремесел, добре знав усіх знаменитих народних майстрів.

Був мудрий, мов Сократ, з його авторитетною думкою рахувалися всі.

Про Ігоря Аполлоновича можна сказати — це тип невтомного трударя на ниві українського національного відродження, людини взірцевої шляхетності і доброго серця, суворого поборника усякого зла.

Ігор Пелипейко залишив досить об’ємний літературно-науковий спадок: 13 книг, понад 600 статей на громадсько-політичну тематику та в галузі літератури, народного мистецтва, освіти, краєзнавства. Феноменальна працездатність, енциклопедичність знань, всебічна ерудиція, глибина і мудрість — ось риси, що визначали його особливість.

І.А. Пелипейко був тим «ланцюгом», хто формував думку, і ми її нащадки повинні продовжувати його справу.

За фахом він був освітянином, працював на педагогічній ниві. З його ініціативи в 1958 році в м. Косові був створений перший методичний кабінет. Він мав тісну співпрацю з усіма. За методологію І. Пелипейка введений новий розділ в системі наук — «Гуцульщинознавство». Саме з ініціативи І. Пелипейка та П. Лосюка Косівська районна рада створила у 1994 році науково-дослідницьку лабораторію «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство», завданням якої стало забезпечення науково-методичного рівня вивчення гуцульщинознавства.

Так, старший науковий співробітник лабораторії І. Пелипейко підготував посібник «Плай» (книга для читання про Гуцульщину), «Флояра» (хрестоматія з гуцульського фольклору), «Мій рідний край», «Гуцульщина і літературі» і «Пам’ятки природи Косівщини». Ім’я цієї людини не має канути у забуття. На будинку, де жив І. Пелипейко, по вул. Гоголя, 25 в м. Косові встановлена меморіальна дошка (автор Іван Андрейканич) у 2009 році. Два роки тому в Косівській гімназії-інтернат відкрито музей Ігорю Пелипейку.

Завдяки плідній співпраці освітян Гуцульського регіону за роки незалежності України підготовлені і апробовані в навчальних закладах, передусім у Яворівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, орієнтовані навчальні програми і навчально-методичне забезпечення для вивчення гуцульщинознавства.

Посібник «Моя Гуцульщина» — уроки гуцульщинознавства в початковій школі, за редакцією П. Лосюка, директора Яворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, кандидата педагогічних наук, народного вчителя України. За матеріали, що містяться в посібнику розгорнуті конспекти уроків з гуцульщинознавства в початкових класах. Показано, що вони займають чільне місце в системі навчально-виховного процесу школи, і є важливим засобом виховання в учнів любові до рідного краю, бережливого ставлення до матеріальної й духовної культури Гуцульщини.

Навчально-методичний посібник «Люблю тебе, Гуцульщино» — це колективна праця про вивчення в шкільництві природи, історії, народного мистецтва, фольклору, звичаїв і традицій одного з етнографічних регіонів України — Гуцульщини. Розкриваються організаційно-педагогічні засади розбудови гуцульської школи, висвітлюється досвід вивчення гуцульщинознавства в системі навчально-виховної роботи в дошкільних, середніх і вищих навчальних закладах.

Навчальний посібник В. Грабовецького «Істрія Гуцульщини» (в 3 томах) для навчальних закладів — це літопис Прикарпатського краю. Третій том подає історію Гуцульщини з найдавніших часів до поч. ХХ ст. Посібник є настільною книгою для вчителів, учнів, студентів та кожного, хто любить, шанує, поважає свій рідний край, частинку великої України.

У вічній книзі життя Ігор Пелипейко зробив свій запис. І тому це повинно стати нашою спільною думкою присвоїти звання найкращому навчальному закладу в Косівському районі — Косівській гімназії-інтернат — імені І.А. Пелипейка.

До слова запросили заслуженого учителя України, викладача української мови та літератури Косівської гімназії-інтернат — Сеняк Василину Миколаївну.

1993 рік став пам’ятним для косів’ян і всієї Гуцульщини: в Косові відкрито першу українську гімназію естетично-гуманітарного напрямку. Головною метою її створення є виявлення обдарованих дітей і розвиток їх здібностей після закінчення школи І ступеня. Щоб відкрити цей навчальний заклад багато зусиль приклали І.А. Пелипейко, М.В. Магун (колишній директор гімназій), весь учительський і методичний колектив.

Навчальний план гімназії істотно відрізняється від загальноосвітньої школи. Гімназисти вивчають нетрадиційні предмети, оволодівають практичними навиками гуцульського декоративно-прикладного мистецтва, готуються до праці в різних сферах наукової і практичної діяльності.

У позаурочний час працює ряд студії: літературна, театральна, народних танців, хорового співу, спортивно-оздоровчі секції, гуртки художніх промислів та декоративно-прикладного мистецтва (вишивання, різьби по дереву, ткацтва, писанкарства, художнього моделювання одягу, макраме).

Косовська гімназія-інтернат в 1999 році випустила літературно-художній, науково-популярний та інформаційний альманах за редакцією М.В. Магуна, В.М. Сеняк, Г.О. Тимофійчук, рецензентом якого був І.А. Пелипейко.

Гімназія пишається тим, що в її приміщенні відкрито єдиний музей в області вчителю — І.А. Пелипейку.

Майже всі книги І.А.Пелипейка видані за власні кошти: «Населені пункти Косівщини» (1995), «Плай» (1996), «Природа Косівщини» (1997), «Гуцульщина в літературі» (1997), «Мій рідний край» (1998), «Флояра» (1999), «Орієнтована програма з гуцульщинознавства» (1999), «Косів: люди і долі» (2001), «Дослідники та краєзнавці Гуцульщини» (у співпраці з П. Арсеничем) (2002).

Будучи безнадійно хворим І. Пелипейко, випускає своє солідне за обсягом і змістом (понад 500 сторінок) видання з краєзнавства — «Містечко над Рибницею». Повертає із забуття книги М. Ломацького про Гуцульщину та повість Марії Остромири «Над бистрим Черемошем».

На жаль, він не зміг уже побачити книги, яка видана до 150-річного ювілею І.Я. Франка про Гуцульщину «О, гарний ти краю» (2006 р.), до якої написав передмову.

Йому належать понад 20 тисяч передмов та післямов до книг різних авторів. Ігор Аполлонович є автором багатьох передмов та післямов до книжок Б. Радиша-Маринюка, М. Матіїва-Мельника, Я. Гавучака, В. Стефюка, М. Капія та ін.

А ще публікації в таких колективних збірниках та альманахах, як: «Гуцульський календар», «Історія Гуцульщини», «Історія освіти на Гуцульщині», «Освіта на Гуцульщині», статті до «Енциклопедії сучасної України» (Т. 2, 3) та ін. Всього понад 50 наукових праць. А ще статті, опубліковані в різних виданнях, зокрема: «Література в школі», «Народна творчість та етнографія», «Жовтень», «Радянська школа», «Гуцульщина», «Гуцулія» — теж понад півсотні публікацій. Косівська гімназія-інтернат буде пишатися тим, що буде носити ім’я такого трудівника і патріота України,як І.А. Пелипейко. Ця Людина заслуговує на всенародне знання.

До слова запросили Тимофійчук Галину Омелянівну — вчителя-філолога Косівської гімназії-інтернат. Вона продовжила думку своєї колеги Василини Миколаївни. І.А. Пелипейко надзвичайно багато приклав зусиль, щоб наша гімназія була такою, як є на даний час. Він спільно з Магуном Михайлом Васильовичем і всім колективом працював над досягненням мети: бачити тут обдарованих дітей, щоб вони різносторонньо розвивались і продовжували себе. Так і сталося. Випускники нашої гімназії, здобувши вищу освіту, проявляють себе на літературній ниві. Це Л. Мартищук (с. Шешори), В. Костюк (с. Пістинь), В. Титаренко (с. Шешори), М. Лаюк (с. Смодна) та інші.

У 2003-2004 роках гімназистами було написано 4 дослідницькі роботи. І зараз, коли І.А. Пелипейко відійшов у вічність, ми надіємось, що наші славні гімназисти напишуть ще багато нових дослідницьких робіт.

До слова запросили Ткачук Оксану Михайлівну — методиста відділу Косівської РДА, організатора позакласної роботи, гуртків, літературних студій. Вчителі гімназії працюють по розробках І.А. Пелипейка, які викладені в навчально-методичних посібниках: «Гуцульщина літературна», «Моя Гуцульщина», «Люблю тебе, Гуцульщино», «Флояра», «Плай» та інших. У третьому томі «Гуцульщина літературна» вміщується творчий доробок членів літературних гуртків. Сюди поміщені матеріали почесних активістів, а також показано тісну співпрацю дітей і учительського колективу.

Всього понад 300 членів літературних гуртків, 96 з яких працюють на учительській ниві (українські філологи, журналісти, літератори). Найвидатнішими є Василь Карпюк — автор драматичних і прозових творів про наш край, наш земляк із с. Брустурів; Іванна Стеф’юк із с. Кобаки — журналістка, поетеса, вже член НСПУ; Мирослав Лаюк — аспірант Києво-Могилянської Академії, есеїст, прозаїк, автор двох збірок та ін.

Методичний центр готує 10-й зліт молодих гімназійних талантів і хоче запросити всіх учасників різних студій. Це люди, які своїм поетичним словом прославляють Україну, події, які відбуваються сьогодні.

Ім’я Ігоря Пелипейка з гордістю буде носити найкращий навчальний заклад Косівщини, його вихованці завжди будуть наслідувати нашого дослідника, краєзнавця.

До слова запросили Шнайдер Вікторію Єгорівну — методиста відділу освіти Косівської РДА.

За програмою навчально-методичного посібника «Люблю тебе Гуцульщино!» навчаються учні працювати в гуртках художніх промислів та декоративно-прикладного мистецтва (різьби по дереву та ін.).

Так, наприклад, Бабинська школа добилась високих результатів у ткацтві, вишивці. По всіх школах майже проводяться уроки-навчання: ліжникарство, ткацтво, кераміка. Для старших класів розроблено «Технологія художнього різьблення по дереву». Велика кількість програм на даний час не має грифу МО (Міністерства Освіти), і діти не можуть за ними навчатись. Я підтримую громаду і Клуб інтелігенції, щоб Косівська гімназія носила поправу ім’я І. Пелипейка.

До слова запросили Павлюк Галину Дмитрівну — вчителя 3 класу Косівської гімназії. Вона підготувала доповідь «Використання спадщини І.А. Пелипейка в початковій школі».

І.А. Пелипейко був чудовим краєзнавцем і його творчість залишилась неоціненним скарбом для багатьох поколінь. Вона працюю з дітками по хрестоматії з гуцульського фольклору «Флояра» І.А. Пелипейка. У ній зібрано зразки усної народної творчості різних жанрів: колискові пісні, казки, легенди, перекази, прислів’я, приказки, загадки, коломийки, колядки. Краєзнавство формує в учнів свідомість, любов до своєї України.

Павлюк Г.Д. підтримую думку громади, що гімназія повинна по праву носити ім’я нашого дослідника і краєзнавця.

Бойчук Дмитро Іванович — голова народного Руху сказав щирі слова про Ігоря Пелипейка, який був справжнім патріотом свого краю та України, надзвичайно духовно багатою людиною. Нам треба всім до цього ще рости і продовжувати започатковані його справи. Саме Косівська гімназія гідна його імені.

Працівники Косівської бібліотеки організували книжкову виставку «Духовні скарби І.А. Пелипейка».

До слова запросили Балагурак Ірину Йосипівну — завідувача відділом обслуговування Косівської ЦРБ. Вона конкретно зупинилась на творчому доробку І. А. Пелипейка і висловах сучасників про нього, ознайомила присутніх з його друкованими виданнями і книгами про нього.

До слова запросили Держипільського Любомира Михайловича — кандидата біологічних наук, завідувача наукового відділу НПП «Гуцульщина», автора наукових праць з питань фітопатології, захисту рослин, охорони довкілля, члена Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Ігор Аполлонович Пелипейко був державником, економістом, членом науково-технічної ради. Будучи хворим, він ніколи не пропускав засідання і висував багато нових ідей. Одна з них — «Ярмарок мистецтв», яка добилася статусу національного. Цей заповіт потрібно втілювати, щоб він виходив ще на вищий рівень.

До слова запросили голову Клубу інтелігенції ім. І.А. Пелипейка Зіновія Івановича Библюка.

І.А. Пелипейко — особистість унікальна, щедро обдарована Богом кращими людськими якостями і рисами характеру. Напевно, не випадково в одній із своїх наукових розвідок виділив Ігор Пелипейко ось ці моральні постулати філософії хасидизму:

  • Якщо хочеш жити довго — уникай слави;
  • Немає місця Богові в тому, хто переповнений собою;
  • Якщо хочеш допомогти приятелеві вибратися з болота — не бійся забруднитися;
  • Гріх, учинений в широкому пориві — це краще, ніж добрий вчинок, скоєний без серця та ін.

Ігор Аполлонович встигав усе. Він був учасником чоловічого хору «Гомін», громадським діячем, критиком, дослідником. Найвищою нагородою для нього є те, що при Косівській бібліотеці діє Клуб інтелігенції під його ім’ям, а тепер ще і буде навчальний заклад Косівська гімназія. Ми всі його пам’ятаємо, шануємо.

Зіновій Іванович запропонував на території гімназії відкрити пам’ятник І.А. Пелипейку, щоб кожен гурток, що діє при методичних центрах виготовив пам’ятку про відомого земляка.

До слова запросили Яницького Тадея Олексійовича — ветерана педагогічної ниви.

Істина вимагає так, щоб час від часу її відтворювати, тоді людина стає особистістю. Саме такою людиною був Ігор Пелипейко. Він був творчою особистістю за покликом душі і серця, надзвичайно скромним і роботящим, як бджілка. Його завжди цікавим всі проблеми нашого краю. Він ніколи не був байдужим. Діапазон знань в цієї людини був надзвичайно високим. Нам всім треба в нього повчитись культури, інтелігентності і мудрості.

Я вношу пропозицію, щоб ця особистість заслуговувала на звання Героя України,а також перейменувати одну з вулиць м. Косова (зокрема, вул. Тиху) на вул. І.А. Пелипейка.

Я сам багато років працював у Косівській гімназії і гордий тим, що саме ім’я І.А. Пелипейка буде поправу носити найкращий навчальний заклад в районі.

До слова запросили Шкургана Василя Івановича — поета, прозаїка, нашого земляка, освітянина.

Ігор Пелипейко був вченим і дуже цінував думку вчених. Сьогодні згадали молоді таланти, які продовжують творчий доробок І.А. Пелипейка, вихідців з Косівської гімназії: М. Лаюка, І. Стефюк, В. Карпюка. Це дуже добре. Скоро на Косівщину приїде І. Андрусяк — дитячий письменник, який живе і працює в м. Києві (родом з с. Вербовець) та В. Карпюк — автор драматичних, поетичних, публіцистичних текстів, поет, прозаїк, драматург (з с. Брустурів). Вони будуть проводити зустрічі в навчальних закладах району. Косівщина буде пишатися, що його ім’я носитиме Косівська гімназія.

До слова запросили Чоланюк Марію Петрівну — вчителя-методиста Тюдівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Дуже багато щирих слів було сказано про І.А. Пелипейка. Нам всім потрібно постійно працювати над тим, щоб це ім’я було відоме по всій Україні і далеко за її межами.

Для того, щоб Ігор Аполлонович жив у нашій пам’яті, потрібно називати навчальні заклади, вулиці його ім’ям, встановлювати меморіальні дошки, відкривати пам’ятники. Ми, члени Клубу інтелігенції, підтримуємо пропозицію дирекції Косівської гімназії про присвоєння імені Ігоря Пелипейка Косівській гімназії.

Аделя Григорук вносить пропозицію, щоб вся почесна громада, яка була сьогодні присутня на громадських слуханнях, підготувала до друку ще одну книгу спогадів про І.А. Пелипейка.

Головуюча Лесевич Оксана Дмитрівна просить почесну громаду висловити свою думку щодо присвоєння імені Ігоря Пелипейка Косівській гімназії та проголосувати.

Голосують у відкритій формі всі 45 учасників громадського слухання. Всі «за» присвоєння Косівській гімназії імені Ігоря Пелипейка.

На закінчення директор Косівської гімназії-інтернату Цюро Михайло Васильович щиро подякував почесній громаді за таку високу честь, пообіцяв, що вчительський і учнівський колектив на чолі з ним будуть гідно продовжувати започатковану справу.

Вирішили:

  • присвоїти Косівській гімназії-інтернату ім’я Ігоря Пелипейка.
  • Громада м. Косова просить депутатів районної ради підтримати дане рішення.
  • Кікоть Г.О. — секретар Клубу інтелігенції, бібліотекар Косівської ЦРБ.
Share