Мирослав Капій – Цвіт його блакитних орхідей

Косівська центральна районна бібліотека
Сектор краєзнавства

Пам’ятка користувачу до 125-річчя від дня народження Мирослава Капія (1888-1949), письменника, фольклориста, перекладача

Косів
2013

5 травня – 125 років від дня народження Мирослава Капія (1888-1949), письменника, фольклориста і перекладача

Мирослав Капій – український письменник, перекладач, педагог, фольклорист, історик (псевдонім – Юрій Луговий, Луговий Юрій) народився 5 травня 1888 р. в с. Коцюбинці, нині – Густинського району, в учительській сім’ї. Дитячі роки минули в с. Іванівна неподалік від Теребовлі, де у школі працювали його батьки. Закінчив Тернопільську гімназію, відділення україністики й германістики філософського факультету Львівського університету (1914). Під час навчання писав вірші, друкувався у галицьких часописах. Його студентські реферати здобули високу оцінку учених того часу.

Після закінчення університету Мирослав Капій спочатку викладав (до 1928 р.) у Теребовлянській державній гімназії, деякий час працював викладачем німецької та французької мов у гімназії Лежайська Жешувського воєводства, у торговельній школі Ярослава (Польща).
Фольклорні інтереси, дослідницькі спроби, поетичне чуття і блискуче знання мов, уміння послуговуватися їхніми нюансами і барвами добре прислужилися М. Капію у його оригінальній творчості, а також у перекладацькій роботі. Бібліографічною рідкістю стали: науково-фантастична повість „В країні блакитних орхідей” (1932), повість „Із-під срібного Сяну” (1937) та „Фантастичні оповідання” (1939). На превеликий жаль, безслідно зникли рукописи незавершеної повісті про Морозенка, підготовленої до друку поетичної збірки про Карпатський край.

На жаль, значний доробок М. Капія цілком або майже невідомий культурній громадськості. У 2001 році повість Мирослава Дмитровича „Країна блакитних орхідей” перевидано в Косові невеликим накладом, але все ж таким способом врятована від повного забуття.  У книзі описано експедицію землян на планету Марс. У ній чимало наукових здогадів, прогнозів, передбачень.

Перекладацькі інтереси і зацікавлення Мирослава Капія були широкі, а результати втішні й вагомі. З російської він, наприклад, переклав оповідання В. Дорошенка „Пісенька паяца”, „Гостина”, О. Купріна „Щастя”, поему М. Лермонтова „Демон”, з польської – ряд творів В. Реймонта, М. Конопницької, з німецької – поезії Ф. Шіллера, Г. Гейне, драму Г. Ібсена „Будівничий Сольнес”. Та найбільший та найвагоміший ужинок – це переклади з французької мови, зокрема романів Ж. Верна „Чорна Індія”, „Плесом Амазонки”, „Діти капітана Гранта”, „Зоря Півдня”, „Монд Оріоль”, „Шансельор”.

Мирослав Капій жив у м. Косові Івано-Франківської області з 1945 де й помер 24 березня 1949 р. і похований (на цвинтарі біля церкви св. Василія Великого, неподалік могили-пам’ятника борцям за волю України).

* * *

  • Країна блакитних орхідей: повість. – Івано-Франківськ, 2006. – 160 с.

* * *

  • Петраш О. Пророчий дар Мирослава Капія / О. Петраш // Перевал. – 2007. – № 3. – С. 134-136.
  • Пелипейко І. Учитель-провидець / І. Пелипейко // Вісник освітянський. – 1998. – 28 лют.
  • Пушик Т. Могила пророка в Косові / Т. Пушик // Наше місто. – 1998. – № 21.
  • Мирослав Капій // Полєк В. Відомі педагоги Прикарпаття. Т. 1 / В. Полєк. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 76.
  • Качкан В. Мирослав Капій / В. Качкан // Тернопіль. – 1994. – № 5-6. – С. 25-28.
  • Із забуття – на царину рідної культури // Качкан В. Українське народознавство в іменах / В. Качкан ; за ред. А. Москаленка. – К., 1994. – С. 310-318.
  • Глібчук В. Він мав пророчий дар / В. Глібчук // Гуцульський край. – 1993. – 12 черв.
  • Качкан В. Цвіт забутих орхідей / В. Качкан // Українська культура. – 1993. – № 2. – С. 8-9.
  • Качкан В. Цвіт забутих орхідей / В. Качкан // Галичина. – 1990. – 23 груд.

Матеріал із «Календаря знаменних і пам’ятних дат на 2013 рік» Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка.

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.