Лауреати премії імені Михайла Павлика

Косівська центральна районна бібліотека
сектор краєзнавства

Інформаційна довідка до 160-ї річниці від дня народження М.І.Павлика /1853-1915/, громадсько-політичного, культурно-освітнього діяча, літератора, видавця, фольклориста, перекладача, публіциста,  літературного критика, уродженця м. Косова)

Косів, 2013

«Люблю народ і розумію,
що слід працювати для нього,
для поступу в майбутнє».
М. Павлик

17 вересня 2013 року виповнюється 160 років від дня народження Михайла Івановича Павлика – славного сина Косова і всієї України.

Михайло Павлик

Михайло Павлик – людина високого інтелекту й національної самоповаги, громадсько-політичний, культурно-освітній діяч, літератор, видавець, фольклорист, перекладач, публіцист, літературний критик.

Один із біографів М. Павлика Микола Домашевський у нарисі про славного гуцула пише: «…залишиться він у пам’яті прийдешніх і минулих поколінь, як великий світоч, який при найтяжчих умовах віддав усе своє життя Україні… хоч не всі розуміли і часто робили йому прикрості отруюючи атмосферу для нормальної праці і життя».

Пройшли роки, десятиліття і слова М.Домашевського справдилися.

Районна літературно-мистецька премія, яка носить ім’я відомого земляка – Михайла Павлика, була запроваджена Косівською РДА (ініціатором заснування районної премії став Пелипейко І.А.) – що і є виявом великої шани його земляків про світлу пам’ять знаного косів’янина.

Арсенич Дмитро Миколайович

Арсенич Дмитро Миколайович

(1938, с. Нижній Березів Косівського району) – поет, прозаїк, член спілки письменників України.

Живе в рідному селі, працює в своєму господарстві. Через непокірну вдачу не зміг здобути вищої освіти. Автор оповідань, гуморесок, віршів, афоризмів. Друкується в журналах і газетах.

З-під пера Д. Арсенича вийшли збірки афоризмів «Постріли з лука»(1987, у співавторстві з Л.Сухоруковим), та поетичні збірки «Відбитки часу» (1994), «Намисто колібрі» (1994).

За свої творчі звитяги Дмитро Арсенич в 1998 році отримав літературно-мистецьку премію ім. Михайла Павлика, якою спільнота відзначила і його численні твори.

Біланюк Дмитро Федорович

Біланюк Дмитро Федорович
(25.11.1953, с. Мишин Коломийського району) – скрипач, педагог, заслужений працівник культури України (1985).

Лауреат республіканського конкурсу «Троїсті музики», 1-го і 2-го Всесоюзних фестивалів самодіяльної художньої творчості. Закінчив Львівську консерваторію. Працював викладачем, згодом директором школи мистецтв м. Косова, при якій організував дитячий фольклорний ансамбль, одночасно є керівником Косівського народного самодіяльного оркестру народних інструментів. Автор кількох інструментальних композицій: «Верховинські наспіви», «Косівські візерунки», «Фантазії на теми гуцульських мелодій» та ін.

В 1974 році фірма «Мелодія» випустила платівку з народними мелодіями у його виконанні. У мистецтві скрипаля високий професіоналізм органічно поєднується з рисами народного музикування у ґрунтовному опереті на гуцульський мелос.

З 2002 року працює на посаді начальника відділу культури, національностей та релігій Косівської РДА.

В 2002 році за вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва Косівщини удостоєний районної премії ім. Михайла Павлика.

Близнюк Микола Іванович

Близнюк Микола Іванович
(1947, с. Старі Кути Косівського району) – поет-селянин, живе в рідному селі.

Творчий доробок Миколи Близнюка є надзвичайно вагомим в українській дитячій літературі не лише за кількістю віршів, яких написав більше чотирьох тисяч, але й за національним стилем, за оригінальністю і неповторністю образів і художніх засобів.

Микола Близнюк видав 13 поетичних збірок, у десятьох з них вміщено суто дитячу поезію.

Автор багатьох поезій та поем «Олекса Довбуш», «Сонцевіри», друкується в газетах та журналах. Видав збірки поезій «Окрилені гори» (1991), «Чугайстрова криниця» (1996).

Премією ім. Михайла Павлика був нагороджений у 2001 році.

Миколі Близнюку, одному з небагатьох відомих в Україні майстрів художнього слова, судилось пройти поетичну школу славної пам’яті лауреата Шевченківської премії Тараса Мельничука, з яким його єднала щира дружба.

Цьогоріч у Чернівцях, в рамках 111 Всеукраїнського фестивалю поезії «Від Гуцулії – до кряжів донецьких» відбулося урочисте вручення Миколі Близнюку літературної премії «Князь роси» ім. Тараса Мельничука.

Костюк Володимир Володимирович

Костюк Володимир Володимирович
(1955, с. Рябушки Лебединського району Сумської області).

Закінчив історичний факультет ДУ в 1977 р. Вищу партшколу при ЦК КПУ 1980 р. У Косові з 1982 року – інструктор, другий секретар РККПУ. Після ліквідації райкому займався в с. Річці годівлею телят, був пошукачем кафедри соціальної філософії Київського Національного університету ім. Шевченка (1993-1994). Учителює в Яворівській СШ та Косівській гімназії, викладач суспільних дисциплін Косівського ДІПДМ ім. В. Касіяна, кандидат історичних наук, доцент.

Активний учасник культурно-громадського життя (художня самодіяльність, виступи з лекціями). З 1994 р. ведучий телепрограм та інформаційної програми «Новини тижня» Косівського телебачення.

Володимир Костюк – автор філософсько-політологічного нарису «Михайло Павлик: не останні штрихи до портрета», підготовленого до 150-ї річниці від дня народження славного сина України і Гуцульщини Михайла Івановича Павлика. Книга вийшла з друку у видавництві «Писаний Камінь» в 2003 році, в цьому ж році Володимир Володимирович був удостоєний премії ім. Михайла Павлика.

Мисюк Іван Юрійович

Мисюк Іван Юрійович
(1946, смт. Снятин) – учитель, художник, член НСНМУ, член НСЖУ (2006), лауреат обласних премій ім. Мирослава Ірчана, ім. Марійки Підгірянки, районної премії ім. Михайла Павлика (2004).

Вихованець школи-інтернату, закінчив КУПМ та Івано-Франківський педінститут. Музикант, керував художньою самодіяльністю. Пише вірші та пісні, записує фольклор гуцульських сіл. Мешкає на Снятинщині.

Автор книжок краєзнавчого змісту (фольклорно-етнографічні записи, нариси про відомих людей краю, народних майстрів): «Не хилися, червона калино» (1993), «Скарби серця» (1994), «Казки, народжені у вогні» (1995), «Степан Кулешір – син Карпатських гір» (1997), «Мистецька скарбниця», «Дивосвіт Петра Корпанюка», «Різець творить красу», «Весілля на Гуцульщині» (1998), «Світлиця душі», «Гуцульські перлини. Фольклор Косівщини» (1999), «Гірська веселка» (2000), «Мелодії барв» (2001), «Вінок золочений» (2002), «Весільні передзвони» (2003), «Візерунки долі» (2003), співавтор альбому «Високі обрії творчого злету» (2004).

У селі Соколівці створив музей гуцульського мистецтва, заснував народний «університет мистецтва». У газетах і журналах надруковано понад сто статей про митців Гуцульщини, з питань етнографії та фольклору.

Іван Юрійович підготував до друку нові книги «Пісенна Косівщина», «Зоря моя», «Духовні святині Соколівки», «Храм науки», «Весільний сюрприз», «Ватра творчості».

Радиш-Маринюк Богдан Ілліч

Радиш-Маринюк Богдан Ілліч
(1934, с. Рожнів Косівського району) – поет-краянин, автор сонетів, притч, лапідарій, прислів’їв, приказок, афоризмів, гуморесок, пісень, поезій для дітей, повісті у новелах «Той, що хмари молотить» (2012).

Навчався в рожнівській школі, Косівському училищі декоративно-прикладного мистецтва та інституті ім. І. Рєпіна /тепер Санкт-Петербург/.

За фахом працював у Криму /м. Алушта/, в Косівському училищі ДПМ на посаді викладача композиції.

Очолював Косівську районну бібліотеку, районне Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Нагороджений медаллю «Будівничий України» (2004).

Богдан Ілліч Радиш-Маринюк член Національної Спілки письменників України, з-під його пера вийшло у світ 26 книжок, лауреат обласних літературних премій: ім. Марійки Підгірянки, ім. Василя Стефаника. А також перший лауреат районної літературно-мистецької премії ім. Михайла Павлика (1993).

Багато текстів письменника стали популярними піснями завдяки таким композиторам як: Лев Димінський, Володимир Домшинський, Остап Гавриш, Зоя Слободян, Анничка Гнатишак, Євген Бондаренко, Мирослав Дзьоба, Тетяна Стасюк та ін.

Богдан Ілліч був депутатом обласної та районної рад першого демократичного скликання та заступником голови виконкому Косівської районної ради, проживає в м. Косові.

Життя швидкоплинне… Та Б.І. Радиш-Маринюк продовжує творити, встеляти папір своїми думками, поетичними та прозовими творіннями – своїми книгами.

Матеріал підготувала – зав. сектором краєзнавства      П.В. Гуралюк
Комп’ютерний дизайн – провідний інженер-програміст   М.І. Кабин

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.