Конференція, присвячена 160-й річниці з дня народження Михайла Івановича Павлика

17 вересня цього року в Косівській центральній районній бібліотеці відбулася конференція, присвячена 160-й річниці з дня народження Михайла Івановича Павлика. Перед її відкриттям  було проведено урочистості біля пам’ятника видатному землякові, відправлено коротку літургію, покладено вінки та живі квіти до постамента. Пам’ятник було споруджено сорок років назад до 120-річчя М. Павлика. В Косові існував також музей його імені, у організації і відкритті якого діяльну участь брали відомі дослідники та науковці – Федір Погребенник, Володимир Качкан, Іван Денисюк, Петро Бабій, учителі Іван Михайлюк, Ніна Лугова та багато інших.

На протязі своєї драматичної історії музей три рази переїжджав з місця на місце. Приміщення і значна кількість експонатів була втрачена, одна частина того, що збереглося тепер знаходиться в Косівській середній школі № 1, інша – в Косівському музеї народного мистецтва та побуту.

До відкриття конференції в музеї було розгорнуто виставку документальних матеріалів, котрі характеризують постать Михайла Павлика, як літератора, критика, громадського діяча, вченого-дослідника соціальних процесів що відбувалися в Галичині в другій половині 19 століття. У його творах зібрано надзвичайно цінний фактичний і аналітичний матеріал, який відбиває ґрунтовні зміни в українському суспільстві даного періоду.

Фундаментальну вартість має публіцистично-наукова праця “Русько-Українські народні читальні в Галичині”, яка містить важливі факти до розвитку суспільної та національної думки від “Весни народів” 1848 року по 80-ті роки 19 століття. Твір також заповнює лакуни (прогалини) в історії розвитку української культури під австро-угорським (власне польським) пануванням. На виставці – оригінал видання.

М. Павлик був пильним дослідником народного побуту, активним збирачем фольклору. Він записав кількасот коломийок та пісень, (в тому числі з голосу Івана Франка). Ці записи збереглися в різних архівах Києва та Львова. Експонується перше видання цих записів з дарчим підписом упорядника, професора Володимира Качкана.

Цікавився М. Павлик і середньовічною українською літературою, Представлено автентичне видання 35 і 36 тому Наукових Записок Товариства ім.. Шевченка, де в 1900 році була опублікована розвідка М. Павлика про Якуба Гаватовича – автора одної з перших українських театральних драм-інтермедій. Поруч експонується ще один том Записок НТШ, в якому львівський учений, академік Михайло Возняк опублікував дослідження про літературні взаємини М. Павлика з Пантелеймоном Кулішем. Павлик видавав у Галичині те, що в підросійській Україні забороняв царський уряд, зокрема кулішевий переклад Святого Письма.

Одне з найвідоміших досліджень про М. Павлика під однойменною назвою опублікував І. Денисюк ще в 1960 році (також експонується). Незважаючи на певну обмеженість дослідження, зумовлену ідеологічними обставинами, зібрано вагомий фактичний матеріал, дано аналіз суспільно-політичних сторін творчої та громадської діяльності М. Павлика. Автор подарував цю книгу музеєві в 1964 році.

Важливим джерелом павликознавства є монографія В. Полєка та П. Баб’яка «Михайло Павлик. Бібліографічний покажчик» Львів, 1986 р. У цьому фундаментальному виданні автори подають не лише публікації творів, окремі видання, але й літературу про його творчий шлях та участь в громадсько-політичному і культурному житті України.

Але й наші земляки не забували про поета і письменника. Дипломну роботу на тему «Михайло Павлик – редактор газети “Батьківщина» писав відомий журналіст Петро Гавука після закінчення навчання у Львівському державному університеті. Повний оригінальний рукопис, подарований музеєві, представлений у вітрині. До найновіших досліджень належить монографія Володимира Костюка «Михайло Павлик – не останні штрихи до портрету»”, видана у косівському видавництві «Писаний камінь» в 2003 році.

Порівняно мало відома перекладацька діяльність М. Павлика. Експонується автентичний примірник 3 тому роману нобелівського лауреата В. Реймонта «Селяни» у авторизованому перекладі Павлика. Автор, коли прочитав свій твір на українській мові, сказав, що українською він звучить і сприймається краще, ніж в оригіналі – польською. Нічого дивного тут немає – Реймонт писав про дещо полонізованих українських селян, тобто мова і зміст зійшлися у гармонійну цілість.

М. Павлик та І. Франко були співзасновниками Української Радикальної партії – найбільш прогресивної інституції європейського типу в Галичині. За їх редакцією видавалися журнали «Народ» і «Хлібороб», котрі були трибуною партії. Вона зі своєю програмою брала участь у виборах до австрійського парламенту. Експонується оригінал тексту промови М. Павлика на передвиборнім вічу у Львові 3 грудня 1905 року, у якій він закликає до створення організованих форм об’єднання народу, інтелігенції. Громадським діячам належить полишити дрібні особисті нападки, (які активно підживлювала польська автократія).

Тактичні завдання моменту – автономізація українських етнічних земель. Тільки у власній Українській державі можливий вільний національний розвиток, але воля, здобута без участі народу може обернутися проти нього (цілком сучасна програма).

У Канаді видавалася газета радикальної партії «Робочий народ», яка організувала збір коштів для матеріальної підтримки Павлика. Представлена одна сторінка газети за 6 серпня 1913 року де опубліковано два листи М. Павлика, важливі для висвітлення його світогляду. Тут же – фотокопія документів Львівського цісарсько-королівського суду (польською мовою), які стосуються конфіскації видань, редагованих Павликом та його власних творів: щомісячник «Громадський друг», збірники «Дзвін» і «Молот», у яких було опубліковано оповідання «Ребенщукова Тетяна» і «Пропащий чоловік».

Експонується окреме видання Оповідань, що вийшли у Чернівцях коштом тамтешнього відділення радикальної партії у 1909 році. В ілюстрованому літературно-науковому журналі “Зоря” (виходив з 1880 по 1897 рр.), де друкувалися твори українських та у перекладі іноземних авторів, матеріали з історії, філології, етнографії, а в 1886 році друкувався і М. Павлик

В радянський період “Вибрані твори” були видані в 1956 році і в1973 р. Привертає увагу ґрунтовна передмова Любомира Дмитерка, котра явно контрастує з обмеженим обсягом книжки.

Виставка в Косівському музеї, присвячена 160-й річниці з дня народження М. Павлика доповнена фотографіями первісного вигляду хати батьків письменника , його могили на Личаківському цвинтарі у Львові та ін.. Збережені матеріали можуть стати зародком повноцінного літературно-меморіального музею Павлика, на який він, безсумнівно, заслуговує. Наше місто може пишатися своїм уродженцем такого великого масштабу як Михайло Іванович Павлик.

Юрій Джуранюк

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.