Бо варто, бо варто…

2 серпня у світлиці центральної районної бібліотеки міста Косова, на честь річниці світлої пам’яті поета-пісняра Володимира Григорака, відбулись літературні читання і презентація книги «Вічноцвіт Черемшини». Цю зустріч організували Марія Равшер, дружина поета Олена Григорак і заступник голови Косівського товариства «Гуцульщина», поет Василь Шкурган. На заході були присутні й онучки Володимира Григорака — Софія та Анастасія, яким дідусь разом із віршами, що вражають до глибини серця, передав уміння бачити і відчувати красиве…

Розпочала зустріч Марія Равшер. Вона зазначила, що цей день ми святкуємо, оскільки, святкуючи, вшановуємо та віддаємо людині належне. Після цього присутні помолилися за душу поета. Далі слово взяли гості заходу. Поет Микола Близнюк згадав спільні зустрічі, відзначив, що Володимир Григорак був щирим як у слові, так і у житті. Цими якостями має володіти кожен майстер письма, навіть сучасний, тому Микола Іванович наголосив: «Ми не маємо права зупинитися та обривати процес творчості, він має тривати». Заслужений працівник освіти Аделя Григорук відзначила велике значення поезій Володимира Григорака у пісенній творчості. Творчі люди завжди і на повну віддаються улюбленій справі, тому, як сказала Аделя Григорівна, Володимир Григорак — це істинний поет, бо іншої відповідальності, ніж відповідальність перед Словом, для нього не було.

Приятель Володимир Галичук згадав молоді роки, проведені з поетом, миті дружби та парубоцтво. А ровесниця і подруга Володимира Юрійовича, колишній директор Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Катерина Сусак до 75-річчя поета, яке відзначатимуть 11 вересня, запропонувала створити спеціальний фонд. Його кошти пішли б на видання неопублікованих творів Володимира Григорака. За словами вдови Олени Степанівни, рукописів, які заслуговують на те, щоб побачити світ, є чимало. Учитель української мови та літератури Косівської гімназії-інтернату Тадей Яницький досі пам’ятає один із віршів Володимира Григорака, який читає випускникам, цим самим даючи їм напутні слова. Цікавим є те, що рядки цього творіння не ввійшли в жодну поетову збірку, їх давно надрукували в одній із тогочасних газет. Поет Богдан Радиш також приєднався до слів гостей, зазначивши, що поета мають за що вшановувати. Своєю присутністю потішила і заслужений вчитель Ольга Курищук. Вона зізналася, що, читаючи збірку «Вічноцвіт Черемшини», зачарувалася віршами і відкрила для себе багато нового.

Поміж виступів гостей вдало вплелися і самі поезії Володимира Григорака. їх декламували ініціатори заходу та онучки поета. Зустріч виправдала свою мету. Ще перед початком з уст присутніх лунали словам «Добре, що знайшлися люди, які організували вшанування поета і презентацію його книги. Бо варто, бо варто».

Юлія Девда

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.