Засідання клубу інтелігенції Косівщини

25 квітня в бібліотечній світлиці Косівської центральної районної бібліотеки відбулося чергове засідання клубу інтелігенції.

На порядку денному розглядались три питання:

  • 200 років від дня народження Йосафата Кобриньського – священика, педагога-філолога, організатора Народного дому в м. Коломиї. Його ім’я носить нині Коломийський музей Гуцульщини і Покуття.
  • 126 років від дня народження Євгена Сагайдачного – педагога, художника, мистецтвознавця.
  • 190 років від дня народження Юрія Шкрібляка – народного майстра гуцульської різьби та інкрустації, родом з с. Яворова Косівського району.

По-першому питанні доповідав Джуранюк Юрій Йосипович – завідувач сектором обліку Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини.

14 березня минуло 200 років від дня народження Йосафата Кобриньського (1812-1901), священика, педагога-філолога, організатора Народного дому в м. Коломиї.

Народився Кобриньський в м. Коломиї. Батько його був вчителем з роду Окуневських. Закінчив Львівську АМ. Був священиком на Москалівці в м. Косові. Своїм коштом заснував школу в с. Яворові Косівського району в 1845 році.

Писав на господарські й педагогічні теми у «Слові» і коломийських часописах; у 1842 році видав перший «Буквар» і статтю «Способ борзо виучити читати» народною мовою.
Надзвичайно цікавий матеріал про цю видатну постать розповів Юрій Джуранюк.

По-другому питанні доповіла Марія Миколаївна Іванчук – мистецтвознавець, викладач Косівського ІДПМ ЛНАМ, член НСХУ, автор численних наукових публікацій. Серед них: «Мистецька спадщина Сагайдачних», «Культурні традиції гуцулів», «Слово про Ігоря Пелипейка», «Ремесло сивої давнини», «образ І. Франка в гуцульському декоративно-вжитковому мистецтві» та ін. Учасник всеукраїнських та міжнародних конференцій.

Марія Миколаївна досліджувала життєвий і творчий шлях Євгена Яковича Сагайдачного – українського художника, педагога та мистецтвознавця. Євген Сагайдачний був професором Української Академії мистецтв, засновником українського авангарду.

Відомий як збирач творчості українського народного мистецтва.

Зоя Сагайдачна, дружина Євгена Яковича, допомагала чоловікові. Це було унікальне подружжя, яке творило і жило мистецтвом рідного краю. За підтримки обласної ради і народного депутата України Василя Чуднова скоро світ побачить нова книга М. М. Іванчук про Є. Сагайдачного.

По-третьому питанню 190 років від дня народження Юрія Шкрібляка (1822-1884), народного майстра гуцульської різьби та інкрустації, родом з с. Яворова Косівського району доповідала завідувач сектором краєзнавства Косівської ЦРБ Параска Гуралюк, та огляд літератури провела Галина Кікоть бібліотекар відділу обслуговування.

28 квітня виповнюється 190 років від дня народження Юрія Шкрібляка. Шкрібляки – родина українських народних майстрів гуцульського різьблення та інкрустації по дереву: батько й сини.

Юрій Іванович створив оригінальні за формою баклаги, пляшки, барильця, скриньки, топірці тощо, прикрашені оригінальними мотивами, іноді інкрустовані металом, кісткою.
Сини Василь та Михайло – вироби (цукерниці, скриньки, столики, декоративні тарелі, тощо) оздоблювали різьблення орнаментом та інкрустацією з різнокольорового бісеру.

Продовжувачами яворівської різьбярської традиції є Юрій і Семен Корпанюки, Дмитро Федорович Шкрібляк (1925р.н.), Василь Семенович Корпанюк (1922р.н.). Вони успадкували велике чуття гармонії, витонченості і високу технічну довершеність від своїх попередників.

Галина Кікоть коротенько зупинилась на виданнях, що є в районній бібліотеці про славнозвісних майстрів гуцульської різьби.

Яворівська школа різьбярства займає чільне місце в історії українського народного мистецтва. Творчість яворівських майстрів мала визначальний вплив на становлення і розвиток різьбярства не лише на Прикарпатті, а й в цілому західному регіоні.

Шановні краяни! Не будьте байдужі до історичного минулого і сьогодення. Приходьте до нас із своїми ідеями і задумами. Необхідно пам’ятати і віддавати належну шану нашим гуцульським корифеям таким, як Й. Кобринський, Є Сагайдачний, Ю. Шкрібляк та іншим, які творили і жили для Гуцульщини.

Підготувала Галина Кікоть
секретар клубу інтелігенції

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.