Національний тріумф Михайла Андрусяка

Інформаційна пам’ятка до 55-річчя від дня народження М. Андрусяка

Відомому на рідних теренах і в Україні прозаїкові з Коломиї Михайлові Андрусяку за документально-художню трилогію «Брати грому», «Брати вогню» та «Брати просторів» присуджено Національну премію України ім. Тараса Шевченка в галузі літератури, мистецтва, публіцистики та журналістики.

Народився Михайло Миколайович 5 грудня 1955 року в селі Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області. Найкращими споминами дитинства, за словами самого письменника, є мамина пісня, солодкий кукурудзяний малай і перший власний покіс.

Подорож у країну знань розпочав із сільської восьмирічки, яку закінчив 1971 року. Продовжив навчання в Коломийському технікумі механічної обробки деревини (1971-1975). Також здобував освіту в морехідній школі м. Пярну (Естонія, 1978).

Служив в Радянській армії (1975-1977). Навчався на факультеті романо-германської філології Київського університету ім. Т.Шевченка, який закінчив 1985 року. Працював на деревообробних підприємствах Київщини і Коломиї, учителем іноземних мов на Коломийщині та Косівщині.

Плив і за течією, але частіше проти, аж поки в 1988 році не прибило до острова “Агро” – першої в Україні легальної демократичної газети. Пропрацював п’ять років заступником головного редактора часопису.

З того часу живе просвітницько-видавничою справою. Доклав рук до створення в Коломиї видавництва “Вік”. Зараз директором коломийської друкарні ім. Шухевича (з 1993). Михайло Андрусяк є членом Спілки журналістів України (з 1991), членом Спілки письменників України (з 1995). Йому належить велика організаційна та редакторська праця у видавничо-поліграфічному товаристві “Вік”. Михайло Андрусяк є також членом редколегії журналу “Перевал”.

Твори Михайла Андрусяка — це правдиві розповіді про те, як жили і вмирали за незалежність України герої без почестей і відзнак. Його художньо-документальні повісті змушують кожного українця збагнути та усвідомити свій історичний обов’язок перед рідним народом, бо відродження нашої всеукраїнської духовності залежить нині від кожного з нас.

У художньо-документальній повісті «Брати грому» М. Андрусяк оповідає про звичайних людей, українців, волею долі яким судилося стати легендарними борцями із звироднілим окупантом, витерпіти тортури в більшовицьких катівнях, пройти безоднями задротованих вмістилищ неволі і залишитися людьми, справжніми українцями. Літопису героїч¬но-трагічного періоду української історії – від польсько-німецько-більшовицької займанщини до днів проголошення і становлення Незалежності.

Географія подій, відображених у художньо-документальному творі, обширна – Коломийська округа, що займала половину сьогоднішньої Івано-Франківської області, та прилеглі до неї терени, а також закрижанілі паралелі «гулагів»…

Головні герої повісті – сотенний Кривоніс – Мирослав Симчич, шість років воював в УПА проти німецьких, мадярських та більшовицьких загарбників, 11775 днів і ночей провів у концтаборах і в’язницях. Політвиховник УПА Теодор – Василь Блясецький, чотири роки в підпіллі ОУН і лавах УПА, 10 років на каторзі і все життя – під чужим іменем.

Підпільниця Христя – Дарія Кошак, боролася з ворогом словом, відтак довга неволя, втрата друзів, близьких, рідних… Юний повстанець Жук – Юрій Паєвський у сімнадцять років засуджений на довгий термін… Бог зберіг їх, щоб із перших уст ми могли пізнавати власну правдиву історію.

Перед нами нова книга, трилогія «Брати вог¬ню», куди увійшли «Грані болю» і «Смерековий біль» та документально-художня повість (так виз¬начив жанр більшості своїх творів сам автор) «Вежі духу». У ній автор відійшов від характерної йому манери розповіді від першої особи, очевидця зображуваних подій і стає на позицію своєрідного спостерігача, дослідника того, що відбувається у творі.

«Грані болю» – своєрідна дилогія, в якій Михайло Андрусяк продовжує порушувати проблеми, підняті у попередніх творах. Сюди ввійшли повість із такою ж назвою та повість «Смерековий біль». Обидві теж написані в мемуарному жанрі.

Головним героєм першої з них є батько письменника Микола Андрусяк, від імені якого й веде свою розповідь автор. Тут описана чи не одна з найтрагічніших сторінок в історії боротьби УПА на Прикарпатті – похід беззбройного гурту юнаків у травні 1944 року на допомогу Буковинській українській самооборонній армії.

Незважаючи на пережите, головний персонаж від початку до кінця повісті залишається оптимістом, який нерідко може навіть з гумором оповідати про не дуже то веселі події свого життя. Не без іронії згадує і про подію, що сталася вже після повернення з концтабору «Смерековий біль» – це спогади про нелегкі повстанські будні, радість перемог і біль поразок, туга за втраченими побратимами, про довгі роки неволі в гулагівських таборах. Караються не тільки люди, страждає вся українська земля і навіть зранені й стяті ворожими кулями карпатські ніжні смерічки.

Особливості книжки «Брати просторів», як і двох попередніх книжок трилогії Михайла Андрусяка («Брати грому» та «Брати вогню»), є документальна достовірність. Ключовий момент повісті – показ національно-визвольної боротьби українського народу як явища загально-українського, чим змотивована і її назва.

Повість – не лише захоплююча життєва епопея головного героя, кмітливого та відважного, але й збірний портрет українця XX століття, який не хотів терпіти чужинської наруги та свавілля над своїм народом.

«Брати просторів» – це своєрідна енциклопедія боротьби і життя в концтаборах, посібник з виживання…

Візуалізувати те про, що мовиться у повістях, дають змогу численні фотознімки, якими проілюстровані всі три книги автора. На них Ви побачите багато вихідців із Косівщини. Тут світлини не лише тих, хто причетний безпосереднього до оповідей. Михайло Андрусяк, щоби передати дух часу, врятувати від забуття, ввів у свої книги багато сотень знімків українських повстанців, тих людей, які стали на прю за наше щасливе сьогодення.

Не сказано ще всієї правди про українців у ХХ столітті, які боролися за своє визволення.

Багато для відкриття цієї правди зробив Михайло Андрусяк, один із молодих братів грому, вогню і просторів, небайдужий до того, як жило і боролось покоління старше.

Л І Т Е Р А Т У Р А

  • Андрусяк, Михайло. Брати вогню [Текст] : докум.-худож. повісті : вид. 2-ге, випр. і допов. / М. Андрусяк. – Коломия : Вік, 2005. – 896с.
  • Андрусяк, Михайло. Брати грому [Текст] : докум.-худож. повість / М. Андрусяк [передм. Л. Ободянська ; вид. 8-ме, випр. і допов.]. – Коломия : Вік, 2009. – 832с.
  • Андрусяк, Михайло. Брати просторів [Текст] : докум.-худож. повість / М. Андрусяк ; [передм. М. Василащук]. – Коломия : Вік, 2007. – 840с.

******************

  • Назарчук Д. «Брати…» Михайла Андрусяка підуть на схід / Д. Назарчук // голос України. – 2010. – 23 берез. – С. 21
  • Баран Є Дантові кола українського болю : [М. Андрусяк, лауреат Нац. премії ім. Т. Шевченка та його трилогія ] / Є. Баран // Культура і життя. – 2010. – № 9 (березень). – С. 6
  • Назарчук Д. Михайло Андрусяк : «Я народився з цією темою» / Д. Назарчук // Голос України. – 2010. – 2 берез. – С. 18
  • Ти щук В. Епос про невигаданих героїв / В. Тищук // Друг читача. – 2010. – № 4 (лют.). – С. 1. – Рец. на кн.. : Андрусяк Михайло. Документально-художня трилогія «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів». – Коломия : Вік
  • Симчич М. Розгром під Космачем : Депортацію українців зупинила УПА : [Кн. М. Андрусяка «Брати грому»] / М. Симчич // Літ. Україна. – 2007. – 19 лип. – С. 3
  • Ратундол О. «Дубельтова» презентація : [Кн. М. Андрусяка «Брати вогню» та М. Симчича «Оранжевий спалах Свободи» в с. С. Березові] / О. Ратундол // Гуцул. край. – 2007. – 10 берез. – С. 4
  • Стефурак Н. Це буде премія повстанців, котрі відійшли у вічність : [Роздуми про кн.. М. Андрусяка «Брати грому» (2002), «Брати вогню» (2004), висунуті на здобуття Нац. премії ім. Т. Шевченка] / н. Стефурак // Галичина. – 2007. – 13 лют. – С. 5
  • Гриньків Д. З когорти майстрів : [Михайло Андрусяк – лауреат літературної премії ім. Т. Мельничука] / Д. Гриньків // Галичина. – 2006. – 12 верес. – С. 8
  • Василенко М. Осяйний героїзм УПА : Літописцю ОУН-УПА Михайлові – 50 / М. Василенко // Літ. Україна. – 2005. – 22 груд. – С. 7

Матеріал підготувала Гуралюк П.В. – завідувач сектором краєзнавства ЦБ м. Косова

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.