Бій під Крутами (29 січня 1918 року)

Інформаційна довідка

(до 93 річниці бою під Крутами)

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну „Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга… В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено.

Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.

„Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Список використаної літератури:

  1. Крути // Малий словник історії України. – К., 1997. – С.223
  2. Тичина П. Пам’яти тридцяти: вірш / П. Тичина // Жулинський М. Із забуття – в безсмертя / М.Жулинський. – К., 1990. – С. 247-248
  3. Остерська М. Кров. Цвіт. Визнання : [битва під Крутами] / М. Остерська // Україна молода. – 2010. – 30 січ. – С. 2
  4. Сергійчук В. Крути як відродження українства / В. Сергійчук // Уряд. кур’єр. – 2010. – 29 січ. – С. 8
  5. Матейчук Р. Розстріляний цвіт України / Р. Матейчук // Гуцул. край. – 2009. – 30 січ. – С. 10
  6. Вівчар Б. Герої Крут у нашій пам’яті / Б. Вівчар // Галичина. – 2009. – 29 січ. – С. 1,3
  7. Ковальчук Б. Спомин про Великий Чин / Б. Ковальчук // Україна. – 2008. – 14 лют. – С. 1, 5
  8. Шалата М. Під Крутами, 1918 / М. Шалата // Літ. Україна. – 2008. – 7 лют. – С. 2
  9. Миронов В. Відчайдушні з багнетами / В. Миронов // Україна молода. – 2008. – 29 січ.
  10. Шершель Л. Любов і пам’ять не можна розстріляти… / Л. Шершель// Гуцул. край. – 2008. – 26 січ. – С. 2
  11. Салига Т. Їхня кров і любов: нотатки про героїв Крут / Т. Салига// Літ. Україна. – 2008. – 24 січ. – С. 1, 7
  12. Маланюк Є. Крути: національна дата / Є. Маланюк // Галичина. – 2007. – 27 січ. – С. 1,2
  13. Подвиг українських юнаків під Крутами – символ національної честі // Шк. б-ка. – 2006. – №12. – С. 31-32
  14. Бобровник А. Бій під Крутами: думка історика / А. Бобровник // Захід. – 2005. – 27 січ. – С.6-7
  15. Слава Героїв Крут не згасне // Уряд. кур’єр. – 2005. – 29 січ. – С. 2
  16. Вівчар Б. Через Крути до Майдану: до річниці бою українських спартанців / Б. Вівчар // Галичина. – 2005. – 29 січ. – С. 4
  17. Сергієнко І. Бій під Крутами: подвиг чи жертвоприношення / І. Сергієнко // Вечірні вісті. – 2004. – 6-12 лют. – С.4
  18. Антончик Л. Крути – наша слава, наша історія / Л. Антончик // Укр. культура . – 2004. – №1. – С.36-37
  19. Пахолко О. Україна або смерть: з такими словами на вустах вмирали герої Крут / О. Пахолко // Експрес . – 2004. – 29 січ. – 5 лют. – С.13
  20. Молодь України. – 2009. – 29 січ. – С. 1,2 Непереможність Крут // Уряд. кур’єр. – 2009. – 29 січ. – С.1
  21. Лісовський В. Вони стали на захист Батьківщини : пам’яті героїв Крут / В. Лісовський // Шк. б-ка. – 2008. – № 12. – С. 43-45
  22. Маковицька С. Удар під Крутами / С. Маковицька // Україна молода. – 2008. – 16 лют. – С. 8-9
  23. Горобчук Б. Перемога українського духу / Б. Горобчук // Літ.
Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.