Про Меморіал у Косові

І за совітів, і тепер, коли 9 травня люди збираються на Меморіалі, то промовці все говорять про святе місце. Але ніколи не кажуть правди про це місце. То таки гарний Меморіал, і скульптура добре зроблена, і сходи, і барельєф батальний (автор – Іван Андрійканич). І вічний вогонь (хоча який вічний, якщо лише іноді на пару годин його запалять). Але це місце не тільки святе, але й місце святотатства, що його вчинили комуністи.


До 1947 року тут було кладовище при костелі “Маткі Боскєй Ру-жаньцовей”. Були тут поховання ксьондзів, особливо поважних осіб ще з 18 століття. Була й могила вояків, полеглих під час Першої світової війни. На могилі – гарний пам’ятник: кам’яна тесана колона, а на ній орел зі скорботно опущеними крилами. Одне слово – святе місце вічного упокоєння. Святе, та не для большевиків. Вони наказали всі могили, серед них і могилу вояків Першої світової, зруйнувати, а на її місці зробити могилу вояків совєтської армії та енкаведистів і активістів совєтської влади, які загинули в сутичках з українськими повстанцями. Під керівництвом інженера Василя Лопатинського вимуровано з каменя стелу, на ній на великій плиті були викарбувані прізвища небагатьох відомих і число у багато разів більше невідомих похованих. Відомі були енкаведисти, солдати “внутрішніх” військ та партактивісти – їх прізвища й написали. А сотні солдатів, які загинули під час боїв з мадярами та німцями в 1944 році, залишилися безіменними. А їх було понад 700 чоловік! Але то була проста “маса”, вчорашні колгоспники з Поділля, мобілізовані й кинуті на смерть, кому були цікаві їхні прізвища?

Потім ця Братська могила ще два рази перебудовувалася, і за кожним разом, на диво, жертв у ній ставало все менше. Тепер тут вибито щось понад 110 прізвищ – і полеглих у 1944 році, і в боях з УПА, і навіть косів’ян, які загинули на різних фронтах у різний час. І їх усіх разом стало у 7 разів менше, ніж було на початку лише самих полеглих у Косові! А кричали ж комуністичні пропагандисти: “Ніхто не забутий!”

Отак совєтська влада познущалася і над останками поляків, ксьондзів, австрійських вояків, і над кістками власних солдатів, викресливши сотні останніх зі списків загиблих. Отаким “святим” були для неї оце місце в Косові.

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.