Косівщина — мистецький центр гуцулів

І пам’ятай якій землі
ти син!
Країн багато, рідний край
один!

Здається, нікого вже не треба переконувати в тому, що народна творчість, самобутність, мова – це те неоціненне багатство, яке вирізняє українців серед інших культур, живить душі людей, єднає покоління, утверджує нас, як націю, що має велике минуле і впевнено йде у майбутнє.

Синь Карпатських гір, українська пісня, гуцульська вишивка, вироби гончарів, різьбярів, ткачів – їх одразу відрізниш від інших краєвидів, творів, упізнаєш і на протилежному краю землі, і звідусіль вони повертатимуть людину подумки до отчого порогу, до стежинок дитинства, туди, де вона починала свій шлях у широкий світ.

Гуцульщина – це мала Батьківщина, частина нашої великої держави – України.

Тут творять і проживають народні умільці, письменники, мистецтвознавці, краєзнавці. Тож не дивно, що про наш край, його людей, історію написано чимало книжок, нарисів, статей.

Історіографічний огляд народного мистецтва Гуцульщини дає право констатувати, що саме Косівщина була і є мистецьким центром гуцулів. Тут також завжди було цікаво відпочивати у будь-яку пору року, як мешканцям України, так і закордонним гостям. Привітні та доброзичливі жителі завжди раді гостям і готові організувати для кожного активний і цікавий відпочинок.

Для нас, бібліотечних працівників, вивчення історії нашого краю, популяризація традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть; об’єктивна оцінка, соціально-економічного, культурно-туристичного розвитку області, району, міста, села повинні стати основною ланкою краєзнавчої роботи бібліотеки на сучасному стані.

З огляду на це, бібліотечним працівникам потрібно намагатися наповнювати новим змістом масові заходи, відкривати щось нове, до цього часу ще невідоме, відшукувати такі відомості й популяризувати їх таким чином, щоб пробуджувало у користувачів інтерес до вивчення історії, традицій, звичаїв та сучасного життя нашого краю. Адже підростаючому поколінню необхідно знати свою історію у всій її складності, неоднорідності, прочитати чесний і правдивий опис місцевих фактів і подій.

На прикладі нашого краю лишень в галузі публікацій історій населених пунктів Івано-Франківщини можемо з полегшенням констатувати, що не дивлячись на економічні негаразди, збувається мрія Івана Франка про те, щоб кожне галицьке село мало свою писану історію.

У Галичині вперше термін «краєзнавство» вжив у 1862р. І.Франко у своїй науковій історіографічній праці «Галицьке краєзнавство».

Сьогодні, практично, в усіх районах та містах живуть і працюють краєзнавці, імена яких відомі далеко за їх межами, бо вони є перш за все авторами цікавих історико-краєзнавчих видань. Під егідою обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, яка була заснована 17 травня 1991 року, прямо або опосередковано з часу заснування видано друком понад 150 книг.

Хочеться назвати тих людей і їх праці, які невтомно трудилися і трудяться над збагаченням, вивченням та популяризацією Карпатського краю. Це:

  1. Грабовецький В. Нариси історії Прикарпаття. Т.1 – 5, 8. – Івано-Франківськ, 1992 – 1995.
  2. М.Домашевський «Історія Гуцульщини».
  3. М.Ломацький «Національна свідомість».
  4. В.Шухевич «Гуцульщина».
  5. Арсенич П. Березуни. – Івано-Франківськ, 1994. – 31с.
  6. Пелипейко І. Косів: люди і долі. – Косів: Писаний камінь, 1998. – 80с.
  7. Пелипейко І. Містечко Містечко над Рибницею. – Косів: Писаний камінь, 2004. – 572с. 16 іл., а також В.Стеф’юк, І.Мисюк, М.Городенко, О.Василащук.
  8. Пелипейко І. Орієнтована програма з гуцулознавства для 1 – 11 кл (І – ІІ півріччя) // Поліття. – 1994.
  9. Німець О. Кути: Сторінки з історії містечка. – Косів: Писаний камінь, 1998. – 248с.
  10. Близнюк В. Слідами забутої бувальщини: Легенди, перекази, історія, факти про с. Старі Кути. – Косів, Писаний камінь, 1997.
  11. Мисюк І. «Гуцульські перлини»; «Різець творить казку»; «Весілля на Гуцульщині»; «Вінок золочений»; «Мелодії барв»; «Гірська веселка» та численні його публікації про наших земляків в «Гуцульському краю».

А також художні твори, в яких висвітлюється історичне минуле нашого краю; книги В.Стефаника, М.Черемшини, М.Павлика, І.Франка, М.Коцюбинського, Р.Іваничука, Р.Федоріва, С.Пушика, Марії Остромири та ін.

Вичерпні знання бібліотечним працівником історії краю, об’єктивна оцінка його соціально-економічного і культурного рівня, вміння пов’язувати злободенні політичні та економічні аспекти з життям села, району, області, показати їх вирішення в регіоні – покликані стати основним змістом краєзнавчої роботи на сучасному етапі, визначити напрямки популяризації літератури, а саме:

  • Історичне минуле і сьогодення Карпатського краю;
  • Природа, екологія, лікувально-рекреаційні та туристичні ресурси Карпат;
  • Літературно-мистецьке життя краю;
  • Етнокультурна спадщина гуцулів: Традиції. Звичаї. Обряди;
  • Духовний світ горян, релігійні аспекти.

Фундаментом краєзнавчої роботи кожної бібліотеки є фонди краєзнавчої тематики. За обсягом і змістом фонд має бути розмаїтим. Крім художньої та науково-популярної літератури це також велика кількість путівників, краєзнавчих нарисів, фотоальбомів, картосхем, періодичних видань.

Хочеться наголосити на тому, що робота з періодикою повинна стати однією з основних ділянок популяризації краєзнавства і туризму, це проведення:

  • годин цікавих повідомлень;
  • інформаційних годин спілкування;
  • інформ-хвилинок;
  • прес-діалогів;
  • інформ-коктейлів, а допоможуть вам у цьому плані:

газети:

  • «Гуцульський край»;
  • «Світ молоді»;
  • «Галичина»;
  • «Краєзнавство. Географія. Туризм».

журнали:

  • «Гражда»;
  • «Туризм сільський зелений»;
  • «Бібліотечний форум»;
  • «Бібліотечна планета»;
  • «Бібліотечний вісник»;
  • «Карпати: Туризм. Відпочинок»;
  • Літературно-мистецький журнал «Перевал», в якому друкуються твори сучасних авторів краю.
  • Альманах «АЛКОС»;
  • Регіональний науково-методичний альманах «Краєзнавець Прикарпаття».

Значним доповненням до цього є папки газетно-журнальних вирізок, фоторепродукцій, довідкові видання, а також інформаційно-бібліографічна продукція.

Всі ці матеріали збираються в одному місці бібліотеки – краєзнавчому кутку, який покликаний стати «візитною карткою» книгозбірні.

У бібліотеках з кожним днем виробляється система роботи з краєзнавчою літературою, що сприяє формуванню національної свідомості підростаючого покоління. Сьогодні, в час духовного відродження значно збільшується інтерес користувачів бібліотек до історичного минулого, зростають запити краєзнавчого характеру, зокрема його літературного, культурно-мистецького, рекреаційно-туристичного аспектів. Краєзнавча робота переплітається з розвитком туризму. Українці, а тим більше гуцули, здавна, славились своєю гостинністю, а тому розвиток сільського зеленого туризму у нас, є закономірним, як ніде-інде. Це зумовлює бібліотечних працівників розширювати діапазон нових форм обслуговування користувачів, які цікавляться проблемами краєзнавства і туризму. Сучасні книгозбірні покликані насамперед:

  • володіти інформацією про культурно-туристичну ситуацію регіону, відомостями щодо місцевих туристичних об’єктів та маршрутів;
  • зберігати, збирати і збагачувати інформацію про край, його історико-культурну спадщину;
  • встановлювати партнерські зв’язки і співпрацювати з організаціями і установами, діючими на території населеного пункту;
  • проводити РR-акції з метою привернення уваги місцевих жителів та гостей до питань краєзнавства, туризму, інформаційних ресурсів бібліотеки.

Всі ці матеріали доповнюють краєзнавчий куток і розташовані саме в ньому.

Краєзнавчий куток – це об’єднані тематичні стелажі, виділені цитатою, зверненням, оформлені в гуцульському стилі. Назва виставки на першому стелажі. Обласна бібліотека ім.. І.Франка рекомендує, а саме:

Щоб всі шляхи вели в Карпати (про туризм).

I. Скарби Карпат – на користь держави або Туризм – справа державна (всі матеріали про курортно-рекреаційну зону Українських Карпат)
II. Зелений туризм Карпат або Екзотика Карпат (географія Карпат, рослини, тварини, які є тільки в Карпатах і назви гір, легенди про них)
III.  Туристичні стежки Карпат (маршрути, путівники)
IV. Вони любувались Карпатами (хто відпочивав, лікувався, відвідував Карпати – І.Франко, Л.Українка,…)
«Яке слово приязне: Карпати!»  (М.Рильський)

I. Від первовіку до сучасності (історія Прикарпаття)
II. Гуцульщина за роки Незалежності
III.  Гуцули в історії і культурі краю
IV. Гуцули – діячі літератури і мистецтва
V. Душа гуцула (звичаї, легенди)
VI. Їх надихали Карпати (художні твори про Карпати – Г.Хоткевич, М.Коцюбинський, Л.Українка)
VII.  Лауреати літературної Національної премії ім.. Т.Г. Шевченка – наші краяни (Р.Іваничук, Т.Мельничук, Д.Павличко, Ф.Погребенник, В.Герасим’юк)
VIII. Лауреати обласної премії ім.. В.Стефаника (Б.Радиш (1999); М.Підгірянки (Б.Радиш (1994), І.Пелипейко (1998)
IX.  Збережемо Карпати своїм дітям

а також:

  • Одна в нас земля і одна Україна
  • Моє рідне Прикарпаття
  • Славна ти, земле Франкова
  • Благословенна будь, моя Україна
  • Україна день новий зустрічає.

Ти не в силах не любити цей рідний куточок землі (краєзнавчий куток)

I. Косівщина: минуле і сучасність
II. Коріння землі Прикарпатська
III. Район, місто, село день за днем
IV. Таланти Косівщини або Хай світ пізнає Гуцульщину
V.  Роде наш красний!
VI. Благословенний будь мій краю, отча земле святая!
VII. Краю мій, моя зелена казка

Відкрий для себе рідне село:

I.    Витоки населення
II.    Літопис села
III.    Пам’ять вулиць
IV.    Поезія, проза, пісні (про своє село)

Майстри натхнення (проза, поезія)
Прекрасне живе вічно (мистецтво)
У звичаях, традиціях народу ти душу краю рідного пізнай
Роде мій – доле моя.

Неодмінним атрибутом, якщо так можна висловитись, у краєзнавчому кутку мають стати матеріали – експонати: стародавні речі домашнього вжитку (побуту), одяг, а також вироби місцевих умільців: вишивка, ткацтво, вироби з шкіри, кераміка, різьба по дереву, боднарство, мосяжництво, вироби з бісеру, сиру, тощо. На кожен матеріал – експонат потрібно виготовити «паспорт», у якому вказати короткі дані: ким виготовлено, чи знайдено (прізвище, ім’я; місце проживання, чи місце знахідки; назва виробу; матеріал з чого виготовлено).

Доповненням до кутка є:

  • «Історія села»
  • «Історія бібліотеки»
  • «Історія церкви та історичних пам’яток села»

а також папки:

  • «Наше село, бібліотека на сторінках періодичних видань»
  • «Хто є хто» (відомі люди села)
  • «Обдарована молодь»
  • Списки воїнів – УПА, афганців, чорнобильців-односельчан
  • «Ми пам’ятаємо всіх поіменно»

Бібліотечні працівники записують від літніх людей стародавні пісні, приповідки, вислови, діалекти, колядки, щедрівки, гаївки, віншування, обрядові пісні. Зібраний матеріал гуртують в папки.

  • «Забута пісня мого села»
  • «Фольклор мого села»
  • «Традиції. Звичаї. Обряди»,
  • зошит діалектів, чи висловлювань «Гуцул скаже, як зав’яже».

Все це допоможе Вам при виробі та написанні сценаріїв фольклорних свят, вечорниць, літературно-музичних вечорів, вечорів-портретів, годин народознавства та краєзнавства.

Щоб пробудити інтерес користувачів до літератури, мистецтва нашого краю радимо проводити:

  • поетичні калейдоскопи;
  • літературно-тематичні екскурсії по збірниках поезій поетів-краян;

краєзнавчі, літературно-поетичні години:

«В об’єктиві рідний край»
«Цікаві сторінки історії села»
«Ти рости-зростай родинне деревце»
«Дзвонять дзвони величаво…»
«Великдень у наших душах»
«Моя сім’я – моє багатство»
«Квітни, моя родино»

вечір-дискусію «Чи у вас, як у нас?..»
«Скрізь добре, а вдома найкраще»
родинне свято «Тепло отчого дому»
вечір-діалог «Душі людської доброта»
усний журнал «Що нам розповідають наші імена»
«Бережи природу – бережи життя»
прес-конференцію «Мій край – моя історія жива»
літературну вітальню «Від сопілки – до слова, від слова – до мови»
літературно-музичну композицію «Запашна калина і вишитий рушник – обереги нашого народу»
вечір пам’яті «Не зорі падають із неба, зірки ідуть на небеса…» (присвячений відомим людям-краянам, які відійшли у вічність)
краєзнавчу годину «Прогулянка старим селом…»
«Історія краю в легендах і переказах»
літературну подорож «Славне село…»
«Тут все священне, все твоє, бо зветься просто рідним краєм»
тиждень літератури рідного краю, в рамках якого оформляються тематичні перегляди краєзнавчої літератури, присвячені письменникам-краянам
книжково-ілюстративну виставку-персоналію «Слава Гуцульщини, ім’я якій…» (прізвище відомої людини)
«Світ в мені і я в світі» (по екології, природі)
цикл уроків екології «Де рідний край,там і рай»
урок обрядовості «Кожен край має всій звичай»
урок народознавства «Наш смерековий край»

усний журнал «Інтер’єр гуцульського житла»:
І сторінка «Піч-годувальниця»
ІІ сторінка «Вікна – очі хати»
ІІІ сторінка «Покуть – святий вугол»
ІV сторінка «Сволок – надійний хаті захисник»
V сторінка «Переступи поріг із добром»
VІ сторінка «Скриня – часточка батьківської хати»
VІІ сторінка «Гуцульська хата – рушниками багата»

цикл зустрічей біля персональних виставок:
«Хліб-сіль Вам, шановані люди!»
«Постаті мого села»

круглий стіл «Про минуле заради майбутнього: історія і сучасність рідного краю»
екологічно-краєзнавчий репортаж
екологічний паспорт рідного села «Співтворчість людини і природи» (про гармонійне співіснування людини, природного середовища та рекреаційної інфраструктури)

комплекс заходів:
«Багата талантами Косівська земля»
поетичний вогник «Рідного краю запахи й звуки в серці лишають роз’ятрений слід» (зустріч з поетами-краянами)
книжкова виставка «Їхнє слово живе і понині»
«З неміліючих криниць»
«На шляху до визнання»
народознавчий вечір «Давні звичаї та обряди мого села»
«В об’єктиві – звичаї предків»
(запросити на вечір старожилів, щоб нагадали минуле).

Звичаї канули в минуле, в небуття, але відродження яких вкрай необхідне сьогодні. Для повернення культурних традицій і духовних скарбів народу можна провести конкурс на краще виконання обрядових пісень, конкурс на кращий альбом «Традиції. Звичаї. Обряди», конкурс «Напиши історію свого села» – літопис-альбом.

На завершення комплексних заходів можна провести народознавчий турнір «Вінок барвінковий сплітаю із звичаїв рідного краю».

Значне місце в краєзнавчій роботі займають питання релігії. На сьогодні релігійна обстановка на Косівщині є більш-менш врегульованою. Завдання бібліотекаря – дати зрозуміти користувачам, що в основі будь-якого віросповідання лежить любов до Бога, що кожна релігія має право на існування (якщо вона не порушує загальнолюдські норми моралі). Тут треба працювати зі школою, вчителями, батьками. Наше завдання – збагатити світ читача, а вірити чи не вірити – це право кожної людини зокрема.

На основі публікацій у пресі, окремих книг ми маємо змогу ознайомити користувачів з різними церквами, віросповіданнями; з окремими творами літератури і мистецтва, в яких відбито біблійні, релігійні мотиви; про роль Бога і церкви у житті та творчості наших поетів, письменників, художників.

Радимо проводити зустрічі із священнослужителями, духовні бесіди, літературні години на теми:

  • «З глибин вічності падають зерна в душу»
  • «З духовної криниці односельчан»
  • «Ідеал краси людської»
  • «Чи засяє світло Христової віри в безсмертній твоїй душі?»,

а також при бібліотеці можна організувати гурток чи клуб за інтересами «Люби і твори добро» — на засіданнях якого проводити заняття по вивченню «Біблії», а також організувати театральні дійства

  • «Христос народився – славімо його»
  • проводи русалок «Ой на Івана, ой на Купала».

А також клуби:

  • «Краєзнавець»
  • «Ріднокрай»
  • «Берегиня»
  • «Чарівна голка»
  • «Бабусина скриня»
  • «Оберіг»
  • «Шанувальники народних звичаїв» та ін..

Не дати загубитися, підтримати, передати дітям і онукам – ось таким, має бути наше ставлення до історії, фольклору, національного мистецтва, ремесел, природи та всього того, що нас оточує.

Здійснюючи активну краєзнавчу роботу, ми таким чином популяризуємо мистецьке надбання нашого регіону, показуємо туристичну привабливість краю, його потенційні можливості для розвитку зеленого туризму. Та найголовніше завдання працівників бібліотечної ниви – підтримати наших чудових, працьовитих, унікальних людей. Адже немає вищої нагороди для митців, ніж визнання їхньої праці іншими людьми, вдячними читачами, глядачами чи слухачами, відпочиваючими, чи тими, хто оздоровлюється на теренах Гуцульщини.

Share

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.