«Гуцульщина — край талантів і митців»

Зал будинку культури прикрашений вишитими рушниками. На стіні висять портрети митців – засновників народного мистецтва: Шкрібляка Ю., Корпанюка С., Девдюка В. Поряд вислів:

„Ваші руки любов до краю несуть,Щоб у горах росли ми гуцулами” — Микола Близнюк

Оформлено викладку книг та сттатей з періодичних видань „Час не має влади над талантом”.

На окремому стелажі викладено виставку робіт майстрів, яких запрошено на масовий захід.

За столом, прибраним вишитою скатертиною, сидять запрошені гості – майстри народного мистецтва, які проживають на території Вербовецької сільської ради.

Ведучі одягнуті у вишиті сорочки.

Зав. бібліотекою: з поконвіку людей приваблювали гори – особливо екзотичний гуцульський регіон, його неповторна краса і розмаїття мистецьких витворів. Милуватися горами приємно, але важливіше знати їхню історію, їхні особливості, їхній талановитий народ.

Саме тому, з метою збереження і популяризації самобутніх культурно-історичних традицій, духовної та матеріальної гуцульської культури Президент України видав указ „Про збереження та популяризацію гуцульської культури” (2 вересня 2009 року № 703).

Для кращого ознайомлення з надбаннями гуцульського мистецтва ми з вами зібралися в цьому залі для проведення години народознавства „Гуцульщина – край талантів і митців”.

На наше свято запрошені майстри народного мистецтва:

  • Корпанюк Петро Васильович – майстер різьби по дереву, відомий на Україні та за її межами, член НСХУ та НСМНМУ; дружина Корпанюк Світлана Миколаївна – різьбяр, член НСМНМУ; син Корпанюк Тарас Петрович, учень нашої школи, який продовжує династію своїх прадідів-різьбярів;
  • Мегединюк Микола Іванович – різьбяр, майстер народного мистецтва, член НСХУ;
  • Абашин Дарія Михайлівна – керамік, майстер традиційного народного мистецтва.

Учні вручають квіти гостям.

А зараз я передаю слово для привітання голові сільської ради – Павлюку Івану Михайловичу.

Ведучий 1. Гуцульщина з давна славиться мальовничою природою та високохудожнім народним мистецтвом. На цій благодатній землі творили цілі династії талановитих митців, коріння яких сягає в далеке минуле. Серед них виділяється славетна династія Шкрібляків-Корпанюків, нащадком якої є Петро Васильович Корпанюк.

Ведучий 2. Народився в 1958 році в селі Яворів, зараз проживає в селі Вербовець. Тут в сокровенні хвилини натхнення народжуються нові дивотвори в техніці плоскої різьби та інкрустації. Творчому успіху митця сприяє вміле використання прадавніх символів орнаменту прадіда Юрія Шкрібляка, основоположника художнього різьблення на Гуцульщині та діда Юрія Корпанюка, заслуженого майстра народної творчості.

Ведучий 1. Дружина – Світлана Миколаївна взяла з досвіду свого батька, відомого різьбяра-художника, члена НСХУ Миколи Івановича Грепиняка все краще, найцінніше. У сім’ї підростають діти, які обрали шлях батьків. Дочка Мар’яна – опановує текстильне виробництво в Косівському інституті, а син Тарас продовжує традиції свого роду різьбярів. Кінематографи з Японії знімали фільм про дивовижну майстерність і захоплюючий дивосвіт юного різьбяра Тараса Корпанюка. На їхнє прохання хлопчина грав на скрипці гуцульських мелодій.

Ведучий 2. Мистецька сім’я Корпанюків плідно працює на своїй улюбленій різьбярській ниві, шанобливо зберігає, гідно продовжує та по-своєму розвиває навмирущі традиції художнього різьблення на дереві. Вони учасники багатьох Всеукраїнських та Міжнародних виставок, їхні твори зберігаються в музейних та приватних колекціях України та за її межами, зокрема в Канаді.

Ведучий 1. На одній із виставок в м. Києві під враженням побаченого і відчутого зворушений Президент України зробив запис у книзі відгуків: „Я бачив дивовижний диховний світ, який продовжує творити славна родина Корпанюків. Хай Бог благословляє їхні труди і життя”.

Ведучий 2. На інших сторінках книги читаємо відгук-враження Заслуженого діяча мистецтв України Ніни Наєнко: „Щаслива від того, що маю можливість зустрітись з джерельно-чистим мистецтвом карпатських майстрів – Петра і Світлани Корпанюків, що із знаменитого роду Шкрібляків і Грепиняків.

Неперевершена чистота національного стилю, вірність традиціям, їх розвиток на новому виткові часу викликає захоплення і подивування. Різьблення на дереві родини Корпанюків позначене вишуканістю, монументальністю орнаментальних форм. Переконана, що твори цієї неординарної, непересічної родини гідні бути належними до найпрестижніших музейних колекцій.

Творчих звершень вам, щирошановані майстри, і нових зоряних вершин! З вдячністю за подароване вами свято високого істинного українського мистецтва”.

Зав. бібліотекою: А зараз просимо нашу мистецьку родину розповісти нам про свої творчі плани на майбутнє, свої враження від зустрічі з Президентом України на виставці народних майстрів у м. Києві.

Ведучий 1. На барвистому небозводі українського декоративно-ужиткового мистецтва зіркою першої величини сяє ім’я Василя Григоровича Девдюка – майстра художньої обробки дерева та металірства, новатора у справі декорування виробів з дерева. Народився В. Девдюк 1873 року в селі Старий Косів в селянській родині. Перші уроки роботи по дереву одержав від батька. Навчитися різьбярству допомагав йому син Юрія Шкрібляка – Василь.

Ведучий 2. З молодих років В. Девдюк багато уваги приділяв художній обробці металу. В 14 років вперше посилає свої металеві вироби на виставку в Кракові (1887р.) і одержує диплом та бронзову медаль.

Ведучий 1. Згодом роботи В. Девдюка експонувались на багатьох виставках в Польщі, Львові, Стрию, Чернівцях. За участь в яких нагороджений грамотами, грошовими преміями, двома золотими медалями. В 1904 році Комітет господарсько-промислової школи в м. Коломиї направляє молодого талановитого майстра на 8-ми місячні курси художніх промислів до Відня.

Ведучий 2. В 1905 році його запросили на посаду вчителя різьби по дереву та обробки металу в новостворений навчальний заклад „Крайовий научний заклад для різьбярства та металевої орнаментики” у м. Вижниці.

У тяжкі роки окупації Буковини румунськими боярами повертається в рідне село Старий Косів. Як досвідчений майстер своєї справи започатковує приватну школу гуцульського різьблення (1920р.), яка стала осередком вивчення традицій рідної Гуцульщини. З мистецької школи вчителя вийшло майже 50 здібних майстрів.

Читець: Косівський поет Микола Близнюк, зачарований тонким мереживом гуцульської різьби адресує свої віршовані рядки цим невтомним майстрам:

Вже і очі не ті, вже і руки не ті,
Та серце так ваше озвучене
Ви плекаєте колоски золоті
На славу рідній Гуцульщині.

Не одне покоління знаних митців
Зове вас і батьком, і вчителем,
Як лягають узори, підвладні руці,
Чуттями напоєні чистими.

Ведучий 1. У 1930-х роках різьбярів у м. Косові було багато і вони обєдналися в кооперативи „Гуцульське мистецтво” та „Гуцульська різьба”, на базі яких в 1939 році було створено артіль „Гуцульщина”.

В 1946р. став членом Спілки художників. Твори великого майстра зберігаються в музеях і приватних колекціях на Україні та за її межами.

Ведучий 2. Ще одним продовжувачем справи талановитого майстра-різьбяра Марка Мегединюка є Микола Іванович Мегединюк, який проживає в с. Вербовець.

З дитинства захоплювався столярними роботами, боднарством, різьбленням по дереву. З 1971р. працював різьбярем в Косівському художньо-виробничому комбінаті. Постійно брав участь у виставках. За успіхи в творчо-виробничій діяльності Спілкою художників України неодноразово нагороджувався почесними дипломами та грамотами.

Ведучий 1. В 1985 році присвоєно звання майстра традиційного народного мистецтва, а в 1994 році – прийнято у члени Спілки художників України. Його роботи одержали визнання на Україні і за кордоном: виконував ряд замовлень для приватних колекцій Америки, Англії, Аргентини.

Зав. бібліотекою: До виступу запрошуємо Миколу Івановича, щоб розказав про свої творчі надбання, секрети різьбярства, нагороди і творчі плани.

Ведучий 2. У нас в гостях Абашин Дарія Михайлівна – представник творчої сім’ї, барвистої косівської кераміки. Спільно з чоловіком Абашиним Василем Олександровичем (на жаль уже покійним) створили сотні високомистецьких творів. Дарія Михайлівна і Василь Олександрович народилися в с. Вербовець. Тут постійно проживали, працювали в Косівському художньо-виробничому комбінаті. Глибокою людяністю, душевною теплотою наділені образи в керамічних скульптурних композиціях. Образна мова творів Абашиних свідчить про їх сприйняття народної класики, тих основних засад і принципів, які склалися у кераміці Гуцульщини впродовж віків.

Ведучий 1. Протягом багатолітньої активної творчої діяльності подружжя було учасником найрізноманітніших мистецьких виставок. За збереження кращих традицій і вагомий особистий внесок у розвиток косівської кераміки неодночасно відзначалися різними нагородами, їм присвоєно звання „Народного майстра” та „Майстра традиційного народного мистецтва”.

В 1990 році Дарія Михайлівна була делегатом Установчого з’їзду Спілки народних майстрів України.

Читець: Дорогій Дарії Михайлівні і всім майстрам гончарного круга присвятив свій вірш Богдан Ілліч Радиш:

Глечику мальований –
Ватрою цілований,
Димом закосичений
Мій ти, не позичений,
Глиняний, закручений,
У вогні приручений.
На вогонь нанизаний,
Полум’ям облизаний…
В фарбу щоки вимочив –
На полицю вискочив –
З жовтими оленями,
З квітами зеленими.
Косівський голублений,
Усіма ти люблений,
Глече-карапузику –
Пальців тепла
Музико.

Зав. бібліотекою: Надаємо слово вчителю трудового навчання Федірку Ярославу Івановичу.

Зав. бібліотекою: А зараз я проведу огляд літератури і статей з періодичних видань, які розміщені на книжковій виставці „Час не має влади над талантом”.

Косівська ЦБС Бібліотека-філіал с. Вербовець
Зав. бібліотекою-філіалом Риптик Галина Іванівна

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Про збереження та популяризацію гуцульської культури: Указ Президента України [від 2 верес.2009р. № 703/2009] // Уряд. кур’єр. – 2009. – 9 верес. – С. 9
  2. Арсенич П. Девдюк Василь Григорович / П. Арсенич // Шухевич В. Гуцульщина. / В. Шухевич. П’ята частина. – Верховина, 2000. – С. 305-306
  3. Пелипейко І. Девдюк Василь Григорович / І. Пелипейко // Пелипейко І. Косів: люди і долі: краєзнав. довід. / І. Пелипейко – Косів: Писаний камінь, 2000. – С. 88-89
  4. Пелипейко І. Корпанюк Петро Васильович / І. Пелипейко // Пелипейко І. Косів: люди і долі: краєзнав. довід. / І. Пелипейко – Косів: Писаний камінь, 2000. – С. 155-156
  5. Мисюк І. Творець краси: [П. Корпанюк, різьбяр з Косова] / І. Мисюк // Гуцул. край. – 2003. – 18 жовт.
  6. Грепиняк М. Різьблені узори Петра Корпанюка / М. Грепиняк // Галичина. – 2003. – 3 черв.
Share

1 коментар

  • Доброго Вам дня!
    Ось натрапила на Вашу інтернет сторінки шукаючи інформацію про Абашин Дарію Михайлівну.
    Чи підтримуєте Ви контакт з нею та де можна узнати про її роботи більше?
    Справа в тому, що в музеіі Тараса Шевченка в Торонто знаходяться 4 керамічні роботи і на одній із них підпис ” Абашин”.
    Нас цікавить назви цих художніх виробів а також рік коли вони були створенні.

    Будемо вдячні за інформацію.

    Вікторія.
    PS. Можемо також надіслати фотографіі виробів, потрібна електронна адреса.

Залишити відповідь

Ваш email не публікується. Обов’язкові поля позначені *.